Зима 2025/2026 стала випробуванням для енергетичної системи України, зокрема для столиці. Масовані атаки російських військ були спрямовані на об’єкти теплопостачання, що призвело до значних пошкоджень та перебоїв з опаленням. Місту вже зараз необхідно готуватися до наступного опалювального сезону, але перед ним стоять складні виклики щодо відновлення та модернізації системи теплозабезпечення.
Київські теплоелектроцентралі (ТЕЦ) стали пріоритетними цілями для російських обстрілів. У січні 2026 року було зафіксовано щонайменше чотири цілеспрямовані атаки на Київ та його околиці, спрямовані на повне припинення електро- та теплопостачання, особливо в період низьких температур. Ці дії були спрямовані на дестабілізацію ситуації в державі та створення нестерпних умов для життя громадян.
- Пошкоджено ТЕЦ-4 та ТЕЦ-6, які забезпечували теплом лівобережну частину міста.
- Також зазнала пошкоджень ТЕЦ-5 на правому березі.
- Окрім ТЕЦ, удари наносилися по Трипільській ТЕС та об’єктах системи передачі й розподілу електроенергії.
Міжнародні партнери почали надавати допомогу у вигляді генераторів для критичної інфраструктури. Проте, значна частина будинків залишилася без опалення, і місто вже готується до наступної зими, шукаючи ефективні шляхи забезпечення теплопостачання.
Існуюча система теплопостачання Києва значною мірою залежить від великих теплогенеруючих станцій, хоча в нових житлових комплексах зустрічаються елементи індивідуального опалення та невеликі котельні. Централізоване теплопостачання, як і в інших європейських столицях, є економічно вигідним для муніципалітету, особливо у великих містах. Однак, у воєнний час така система стає вразливою до цілеспрямованих атак, оскільки повне укриття масштабних об’єктів ТЕЦ є технічно складним завданням, а основним засобом захисту залишається протиповітряна оборона.
Перехід на повністю децентралізовану систему теплопостачання в столиці потребує значних інвестицій та часу. Експерти оцінюють потребу Києва в приблизно 7 мільярдів євро для повної децентралізації, що може зайняти від трьох до п’яти років.
- Відновлення зруйнованих ТЕЦ, таких як Дарницька ТЕЦ, ускладнюється через майнові питання: приватна власність зруйнованих об’єктів та комунальна власність мереж.
- Пошук законсервованих вугільних ТЕЦ в ЄС для демонтажу та монтажу в Києві є технічно можливим, але вимагає значних зусиль.
- Відновлення ТЕЦ-6, яка використовує газові котли, є складним з технічної точки зору. Пошук аналогічних законсервованих газових ТЕЦ у ЄС обмежений, а організація когенераційних систем на базі газотурбінних установок залишає відкритим питання захисту великих генеруючих об’єктів.
Експерти наголошують на необхідності комплексного підходу, який поєднуватиме відновлення пошкоджених великих ТЕЦ з будівництвом децентралізованих джерел генерації. Основними напрямками розвитку є:
- Модульні котельні: Їх встановлення є ефективним для мікрорайонів, де немає можливості підключення до газових мереж. Можуть працювати на біопаливі та біомасі.
- Когенераційні установки: Забезпечують одночасну генерацію тепла та електроенергії. Для їх роботи потрібне підведення газу середнього тиску, що може бути проблематично для деяких районів новобудов.
- Автономні джерела живлення для будинків: Генератори, сонячні панелі, теплові насоси та накопичувачі енергії можуть забезпечити певний рівень енергетичної незалежності житлових будинків.
- Використання скрапленого газу: Дозволяє підвозити паливо до установок, але вимагає побудови локальної газової мережі.
Важливо враховувати технічні можливості, вартість та безпеку кожного проєкту.
Мешканці багатоповерхівок можуть долучитися до підготовки до зими, скориставшись державними та муніципальними програмами підтримки:
- Урядова програма “СвітлоДім”: Надає гранти в розмірі 100-300 тис. грн для компенсації витрат на придбання генераторів, інверторів, сонячних панелей та акумуляторів.
- Програма “ГрінДім” від Фонду енергоефективності: Передбачає відшкодування 50% вартості генераторів та до 70% вартості сонячних електростанцій, систем зберігання енергії та теплових насосів. Розмір гранту складає від 1 до 4 млн грн.
- Муніципальна програма Києва: Компенсує 75% вартості придбаного обладнання (генератори, сонячні станції, інвертори), але не більше 80 тис. грн.
Експерти також наголошують на важливості енергомодернізації житла, зокрема утеплення будинків, що може зменшити споживання тепла до третини. Це дозволить скоротити споживання енергоресурсів та підвищити стійкість будинків до перебоїв з постачанням.
Питання збереження великих ТЕЦ у перспективі є неоднозначним. З одного боку, вони забезпечують значну частину електроенергії та тепла. З іншого – їхня вразливість до атак викликає занепокоєння.
- Електрогенерацію можна замінити розподіленими установками, такими як 20-30 когенераційних установок контейнерного типу.
- Теплопостачання залежить від складної архітектури теплових мереж, зміна якої є більш трудомісткою, ніж модернізація електричних мереж.
- У щільній міській забудові розміщення нових квартальних котелень та підведення до них комунікацій є практично неможливим.
- Масове впровадження індивідуального опалення у кожній квартирі може бути проблематичним з точки зору безпеки та інженерної реалізації.
Оптимальним рішенням може бути розбудова кільцевої теплової мережі, яка об’єднує кілька котелень або ТЕЦ, що дозволить уникнути повного припинення теплопостачання у разі пошкодження окремих об’єктів.
Наразі триває робота з відновлення пошкоджених ТЕЦ. Досягнуто домовленостей про передачу обладнання з 6 європейських ТЕЦ та ТЕС для ремонту українських станцій. Одночасно тривають перемовини щодо посилення протиповітряної оборони (ППО), що є ключовим фактором для захисту як відновлених об’єктів, так і нових розподілених систем генерації. На посилення ППО вже спрямовано 584 мільйони доларів внесків від країн-партнерів.
Висновок полягає в тому, що повна перебудова системи теплопостачання Києва до наступного опалювального сезону є неможливою. Крупні ТЕЦ залишаються необхідними, але їх вразливість потребує диверсифікації. Необхідно активно будувати розподілені джерела генерації, розробляти план розвитку теплопостачання з урахуванням воєнних ризиків та впроваджувати його. Мешканцям також важливо долучитися до підготовки, забезпечуючи будинки резервними джерелами живлення та проводячи енергомодернізацію. Часу до наступної зими обмаль, тому дії мають бути рішучими та оперативними.
Источник: www.ukrinform.ua