Повітряні тривоги стали невід’ємною частиною робочої реальності в Україні. Зупинені наради, перервані виробничі процеси та вимушені паузи в роботі неминуче впливають на виконання виробничих планів та дотримання термінів. Це ставить під питання відповідальність за зниження робочих показників: чи належить вона працівнику, чи роботодавцю.Роз’яснення з цього приводу надав адвокат АТ «ЮФ «Онопенко та партнери» Олександр Таран.
Чи вважається час перебування в укритті робочим
Під час повітряної тривоги працівники зобов’язані пройти в укриття, оскільки умови праці в цей період стають небезпечними. Кодекс законів про працю України (КЗпП) визначає поняття “простій” як зупинення роботи, спричинене відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами. За час простою, що виник з причин, не залежних від працівника, і є небезпечним для життя чи здоров’я працівника, інших осіб або довкілля, за працівником зберігається середній заробіток. Натомість простій, спричинений виною працівника, оплаті не підлягає. Якщо перебування в укритті зумовлене необхідністю запобігти небезпеці для життя працівника, то час перебування в укритті, а також час на дорогу до нього та назад, вважається простоєм не з вини працівника. Цей період включається до робочого часу та підлягає оплаті. Однак, якщо перебування працівника в укритті не було зумовлене реальною загрозою або відповідними обставинами, це може бути розцінено як відсутність на роботі без поважних причин.
Чи належать повітряні тривоги до форс-мажорних обставин у трудових відносинах
Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) визнаються надзвичайні та невідворотні обставини, які об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань, передбачених договором, а також обов’язків, визначених законодавчими та нормативно-правовими актами. До таких обставин зокрема належать збройний конфлікт або серйозна загроза його виникнення, включно з ворожими атаками та воєнними діями. Трудові відносини між працівником і роботодавцем базуються на трудовому договору, який визначає їхні взаємні права та обов’язки. Зважаючи на те, що повітряні тривоги спричинені збройною агресією Російської Федерації проти України, зокрема ворожими атаками та воєнними діями, які є надзвичайними й невідворотними обставинами, що унеможливлюють виконання зобов’язань за трудовими договорами, такі обставини можуть бути віднесені до форс-мажорних.
Чи може роботодавець вимагати виконання плану без урахування часу тривог
Ні. Норми праці розраховуються з урахуванням нормальних і безпечних умов роботи. Під час повітряної тривоги умови праці не є безпечними, тому вимагати виконання плану за відсутності таких умов є неправомірним. У випадку дистанційної роботи працівник самостійно організовує свій робочий час. Якщо повітряна тривога оголошена в період виконання роботи дистанційно, час перебування в укритті також вважається простоєм і підлягає оплаті.
Чи може роботодавець зменшити зарплату або премію через зниження показників, спричинених тривогами
Заробітна плата
Якщо простій стався не з вини працівника, за ним зберігається середній заробіток. У випадку зниження показників, не зумовленого виною працівника, оплата здійснюється за фактично виконану роботу, але не менше ніж дві третини від окладу.
Премія
Виплата премії залежить від її виду:
- Якщо премія залежить від виконання певних показників, її розмір може бути зменшено або виплата не буде здійснена.
- Якщо це заохочувальна виплата, передбачена внутрішнім положенням компанії, рішення приймається відповідно до правил, встановлених роботодавцем.
Таким чином, повітряна тривога є обставиною, яка не залежить від дій працівника. Час, проведений в укритті під час реальної загрози, кваліфікується як простій і підлягає оплаті. Невиконання виробничих планів внаслідок повітряних тривог не може бути підставою для дисциплінарних стягнень або зменшення заробітної плати.
Подробиці можна знайти на сайті: news.finance.ua