Криптовалютні схеми з відмивання коштів, що походять з китайськомовного середовища (CMLN), від моменту свого виникнення на тлі пандемії COVID-19, стрімко еволюціонували. За кілька років вони стали невід’ємною частиною глобальної кримінальної інфраструктури, що оперує цифровими активами. Детальний аналіз механізмів функціонування цих мереж представлений у звіті “The 2026 Crypto Crime Report” від аналітиків Chainalysis.
За попередніми оцінками, за останні п’ять років через ці схеми було пропущено приблизно 20% усіх незаконних криптовалютних транзакцій. Динаміка розвитку CMLN вражає: обсяги, що проходять через них, демонструють зростання, яке значно випереджає інші канали. Зокрема, з 2020 року ці показники зросли у 7 325 разів швидше, ніж через централізовані біржі, у 1 810 разів швидше, ніж у сфері децентралізованих фінансів (DeFi), і у 2 190 разів швидше, ніж загальна нелегальна ончейн-активність поза цими категоріями.
Зміст
- 1 Динаміка та вплив CMLN на глобальні криптопотоки
- 2 Як працюють CMLN: організація та стійкість
- 3 Базові механізми руху коштів
- 4 Швидке очищення та акумуляція коштів
- 5 Гемблінг-платформи та сервіси переміщення коштів
- 6 Модульна структура і швидкість операцій
- 7 Боротьба з CMLN
Динаміка та вплив CMLN на глобальні криптопотоки
У 2025 році обсяг коштів, відмитих через CMLN, сягнув приблизно $16,1 мільярда (₴ 644 000 000), що еквівалентно близько $44 мільйонам (₴ 1 760 000) щодня. Для обробки цих значних сум використовувалося понад 1 799 активних криптовалютних гаманців.
Загальний тренд демонструє стрімке збільшення обсягів ончейн-відмивання коштів. Якщо у 2020 році цей показник оцінювався приблизно у $10 мільярдів (₴ 400 000 000), то у 2025 році він перевищив $82 мільярди (₴ 3 280 000 000). Така динаміка відображає не лише зростання ліквідності криптовалютного ринку, але й еволюцію самих методів відмивання, які стають дедалі складнішими та технологічно досконалішими.
На цьому тлі частка CMLN у загальному обсязі нелегальних потоків стабільно зростає, досягнувши близько 20%. Особливо помітною є їхня роль у схемах типу “pig butchering” (шахрайство з інвестиціями, часто пов’язане з фішингом), де CMLN забезпечують понад 10% відмивання коштів. Водночас частка централізованих бірж у цих процесах поступово зменшується, що свідчить про переорієнтацію кримінальної інфраструктури на більш гнучкі та менш контрольовані канали.
Важливо зазначити, що значна частина цієї злочинної діяльності здійснюється через сервіси, інтегровані з популярними месенджерами, зокрема Telegram. Саме в цих платформах формуються злочинні спільноти, розміщуються оголошення та координується взаємодія між учасниками. Такий підхід дозволяє мережам працювати у напівзакритому режимі, зберігаючи високу мобільність та здатність оперативно змінювати свою інфраструктуру.
Незважаючи на санкції, запроваджені проти таких організацій, як Huione Group, та попередження від фінансових регуляторів (наприклад, FinCEN), ці мережі продовжують активно функціонувати та масштабуватися. Їхня головна перевага полягає у високому ступені децентралізації. Хоча окремі сервіси можуть тимчасово припиняти свою діяльність або змінювати структуру, загальна екосистема залишається стійкою завдяки постійному появі нових операторів та каналів.
Як працюють CMLN: організація та стійкість
Ключову роль у функціонуванні CMLN відіграють так звані “гарантійні платформи”. Це спеціалізовані онлайн-майданчики, які поєднують функції рекламних сервісів та ескроу-агентів. Вони не займаються безпосереднім відмиванням коштів, але забезпечують необхідну інфраструктуру для ефективної взаємодії між клієнтами, які потребують послуг з відмивання, та постачальниками цих послуг. Найбільшими гравцями на цьому ринку залишаються Huione та Xinbi, які концентрують у собі значні обсяги оголошень та транзакцій, що свідчить про їхню центральну роль в екосистемі.
Думка UA Finansy: Розслідування Chainalysis висвітлює тривожну тенденцію зростання обсягів відмивання коштів через криптовалюти, де китайськомовні мережі відіграють дедалі вагомішу роль. Це створює нові виклики для глобальної фінансової безпеки та вимагає посилення співпраці між регуляторами різних країн для протидії кіберзлочинності.
Дізнатися більше на: itc.ua