За даними щорічного дослідження “Барометр ринку праці”, проведеного компанією GRC.ua, 34,9% компаній не працюють з темами інклюзивності та безбар’єрності. Це свідчить про погіршення ситуації на 8 відсоткових пунктів порівняно з минулим роком, коли 27% роботодавців не інтегрували ці аспекти у свої стратегії.
Інклюзивність та її реалізація
Незважаючи на публічні дискусії про необхідність розширення доступу до працевлаштування для людей з інвалідністю, ветеранів та інших вразливих груп, реальний прогрес залишається незначним.
Статистика працевлаштування вразливих груп
- Кількість компаній, які системно працюють із реінтеграцією військових, зменшилася з 43% до 30% за рік.
- Частка роботодавців, що працевлаштовують людей з інвалідністю, становить 48%, що на 2 відсоткові пункти менше, ніж минулого року.
- Лише кожна третя компанія реалізує можливості працевлаштування для внутрішньо переміщених осіб.
- Лише 14% компаній надають підтримку працівникам з деокупованих територій.
Облаштування інклюзивних робочих місць
- 54% роботодавців не мають можливості для створення повноцінних інклюзивних робочих місць.
- Третина компаній лише планує організацію таких місць.
- Лише 17% організацій наразі повноцінно облаштували інклюзивні робочі місця.
Причини низької інтеграції
Аналітики пояснюють цю динаміку тим, що для багатьох компаній інклюзивність залишається ситуативною реакцією, а не стратегічною функцією. В умовах економічної турбулентності бізнес зосереджується на короткострокових пріоритетах, таких як виживання та операційна ефективність. Підтримка ветеранів та створення безбар’єрного середовища вимагають значних інвестицій у навчання, адаптацію робочих місць та зміну корпоративної культури.
Програми підтримки та адаптації
Повноцінна адаптація ветеранів потребує внутрішньої політики та програм підтримки. Наразі лише 18,6% роботодавців мають такі програми, ще 30% декларують намір запровадити їх у майбутньому.
Інклюзивність як фактор конкурентоспроможності
У міжнародних HR-практиках інклюзивність розглядається як фактор конкурентоспроможності, а не лише як елемент соціальної відповідальності. Дослідження показують кореляцію між різноманітністю команд та фінансовими результатами. В Україні ж інклюзивність часто сприймається як додаткове навантаження.
Кадровий дефіцит як каталізатор змін
Проте кадровий дефіцит, спричинений демографічними втратами, мобілізацією та міграцією, може стати каталізатором перегляду цієї логіки. Ігнорування значних груп потенційних фахівців стає стратегічним ризиком.
Висновок
Парадокс українського ринку праці полягає в тому, що бізнес говорить про дефіцит кадрів, одночасно звужуючи власну воронку залучення талантів. Інтеграція інклюзивності в корпоративні стратегії є ключем до стійкості в довгостроковій перспективі. Дослідження проводилося компанією GRC.ua за участі 7 880 респондентів з усіх секторів економіки України (за винятком тимчасово окупованих територій).
Інформація підготовлена на основі матеріалів: propertytimes.com.ua