“`html
Ситуація, коли доводиться шукати роботу телефоном, для більшості людей є стресовішою за особистий візит. Це цілком зрозуміло: зникає низка можливостей продемонструвати себе, свою манеру спілкування, поглянути співрозмовнику в очі, врешті-решт, пред’явити документи. Усі усвідомлюють важливість першого враження. Під час телефонної розмови ми не бачимо одне одного, а отже, позбавлені цього чутливого каналу комунікації. Проте, саме телефонний дзвінок часто стає першим кроком у взаємодії з потенційним роботодавцем.
Існує кілька неочевидних, але дієвих секретів, знання яких може суттєво підвищити ваші шанси справити позитивне враження ще до того, як ви висловите свою готовність до роботи. Давайте розберемося.
Психологічна підготовка та перші секунди розмови
Перше враження формується за лічені секунди, ще до того, як ви перейдете до суті справи. Образ людини – її темперамент, комунікативні навички, загальна енергетика – складається протягом перших 7-15 секунд розмови. Тому, аби збільшити свої шанси, важливо приділити особливу увагу саме початку спілкування. Встановіть внутрішню установку не поспішати з викладенням мети дзвінка, а спершу встановити контакт. Уявіть, що ви спілкуєтеся не телефоном, а особисто. Заходячи до кабінету, ви б постукали, зупинилися у дверях, окинули поглядом присутніх, отримали запрошення пройти, сіли б, і лише після цього почали б розмову. І, звісно, не з питання про заробітну плату, а з представлення, обміну поглядами. Хоча телефонна розмова відбувається в стислому форматі, її психологічна структура подібна.
Для початку, пам’ятайте, що голосові зв’язки, як і будь-який складний механізм, потребують “розминки” перед роботою. Якщо ви довго мовчали або щойно прокинулися, голос може звучати нижче, сухіше, глухіше. Корисно перед дзвінком вголос промовити кілька фраз або випити теплого чаю. Отже, “апарат” готовий – тембр відновлено. Що далі, аби справити приємне враження? Розглянемо типові помилки, які трапляються на початковому етапі телефонної розмови.
Типові помилки під час телефонного контакту
Помилка 1. Надмірна швидкість мовлення
Багато хто помилково вважає, що діловитість та оперативність означають швидке мовлення. Це хибний підхід! Ви матимете змогу продемонструвати свою ефективність, коли вам ставитимуть запитання, і ви зможете чітко, без пауз та слів-паразитів, на них відповідати. Але на початку розмови, якщо ви схильні говорити швидко та напористо, варто це контролювати. Зверніть увагу, чи не набираєте ви надто багато повітря, що може спровокувати “тараторіння”. Пам’ятайте: швидкість не сприяє сприйняттю. Сприйняттю допомагає чіткість. Щоб вас менше перепитували, слідкуйте за чіткістю пауз, артикуляцією та логічними наголосами, а не збільшуйте темп.
Помилка 2. “Пам’ять голосу”
Людина, яка шукає роботу, часто здійснює багато дзвінків до різних компаній. Цілком імовірно, що перед вашим дзвінком ви могли отримати кілька відмов, зазнати неприємного спілкування або просто втомитися. Голос “запам’ятовує” ці стани. Таким чином, ваш голос може відображати не тільки поточну ситуацію, а й попередній досвід. Якщо ми хочемо звучати якнайкраще, потрібно допомогти собі “стерти” з голосу сліди попередніх розмов: надмірну покірність, образливі інтонації чи “заїжджені” звороти. Необхідно освіжити голос, підкреслити свою індивідуальність та гідність, про які ви згодом зможете розповісти при особистій зустрічі, підтвердивши приємне перше враження. Якщо перед дзвінком сталася якась неприємність, відволічіться. Зателефонуйте другові, поділіться пережитим, “спустіть пар”. Або поспілкуйтеся з домашнім улюбленцем, дитиною, чи просто займіться чимось приємним – це допоможе вивести стресові “токсини” з голосу та повернути йому природне звучання. Голос – надзвичайно чутливий інструмент, який чудово реагує на невелику допомогу. Якщо під час розмови ви дивитеся на щось приємне – фото улюбленої тварини чи обкладинку цікавої книжки – ваш співрозмовник відчує тінь привітності, усмішки, задоволення.
Помилка 3. Передчасні висновки
Під час телефонного контакту ми часто забуваємо, що голос співрозмовника – це не лише те, що він адресує саме нам. З усього почутого, ймовірно, вам адресована лише частина інформації. Тому не поспішайте з висновками! (Було б чудово, якби про це пам’ятали і роботодавці!). Після будь-якої розмови корисно проаналізувати, як ви говорили – це цінний досвід. Хоча якість вашого мовлення не завжди є визначальним фактором успіху, іноді вона може мати ключове значення! До речі, програваючи в голові можливу відмову, ми несвідомо збільшуємо її ймовірність!
Помилка 4. “Напружений” голос
Якщо дзвінок надзвичайно важливий, і ви відчуваєте, що голос стає “напруженим”, “заідеалізованим”, спробуйте відволіктися, переключитися, “відпочити” голосом у приємнішому спілкуванні. І тоді, за інерцією, на хвилі цієї позитивної енергії, здійснюйте діловий дзвінок. Ви не скажете зайвого – ми всі себе контролюємо. Але ви будете звучати природно, а не так, ніби ваш голос “застебнутий на всі ґудзики” у незручному, обтяжливому діловому костюмі. Надмірна відповідальність та завищені очікування від дзвінка можуть нашкодити. Ви помічали, що на відповідальних виступах ми часто звучимо неприродно, доки не поринемо у зміст або спілкування?
Помилка 5. “Прохач чи скарб?”
Люди, які шукають роботу, часто впадають у дві крайні позиції. Перша: з усього багатства голосових інтонацій обирається найбоязкіший, “шкільний”, покірний голос, що містить нотки прохання. Ми самі собі не подобаємося, коли це чуємо, і таке звучання гнітюче діє і на роботодавця. Частіше трапляється протилежна помилка: настільки не хочеться виступати в ролі прохача, що голос стає жорстким, зухвалим, ніби ви хочете сказати: “Я – цінний фахівець, вам пощастило, що ви мене знайшли!”. Це захисна реакція, яка може зіпсувати враження в перші ж секунди. Хоча під час обговорення професійних питань тембр голосу може змінитися, але чи не буде вже пізно?
Обидві ці крайнощі пов’язані з глибоко вкоріненим переконанням, що пропонувати свою працю – це соромно! Багато хто з нас виріс в епоху, коли безробіття було рідкістю, і роботу шукали переважно ті, хто зазнав невдачі. Тому нам бракує ставлення до пошуку роботи як до нормального етапу життя. Коли людина шукає житло, це свідчить про її прагнення покращити умови, про наявність вибору. Так само і з пошуком роботи!
Останній секрет: телефон як друг
Протягом багатьох років я працюю тренером з людьми, які успішно використовують телефон у своїй професійній діяльності. Усі вони підтверджують: найкраще враження справляють ті, хто любить розмовляти телефоном, для кого він – інструмент, а іноді й друг. Якщо ваші стосунки з телефоном не склалися, і вам важко дзвонити з таких приводів, практикуйтеся частіше. Можливо, для звички варто навіть дзвонити за будь-якими оголошеннями, як би це не звучало дещо парадоксально!
Коли людина регулярно проходить співбесіди або шукає роботу телефоном, з часом вона переходить від ролі “піддослідного кролика” до ролі експериментатора: так само, як і роботодавець, вона робить свій вибір. Пам’ятайте: незалежно від настрою того, хто взяв слухавку, він – ваш партнер. Не тільки він обирає вас, але й ви обираєте його.
“`