За оцінками Міністерства соціальної політики, майже кожен другий громадянин країни потребує соціальної підтримки. Пріоритетним завданням є повернення значної частини населення до економічної активності. Чи існує чіткий план для досягнення цієї мети? Які зміни передбачає нова пенсійна реформа? Яка стратегія щодо внутрішньо переміщених осіб (ВПО)? І скільки українців можуть повернутися з-за кордону в разі припинення вогню? Ці та інші питання обговорювалися під час інтерв’ю з міністром соціальної політики, сім’ї та єдності Денисом Улютіним.
Чи потрібно скорочувати соціальні виплати через дефіцит бюджету
Ситуація з бюджетним фінансуванням
Існує невизначеність щодо отримання кредиту від ЄС на суму 90 млрд євро, що може створити проблеми з видатками в найближчі місяці. Міністерство прагне уникнути скорочення соціальних видатків як першочергового кроку. Загальний бюджет відомства становить 476 млрд грн, з яких понад 200 млрд грн – це трансферт Пенсійному фонду, що не підлягає скороченню як гарантована виплата. Понад 100 млрд грн спрямовується на підтримку сімей та людей у складних життєвих обставинах. В цьому напрямку можливі коригування через зміну підходу: перехід від виплат за статусом до адресної, строкової підтримки, що базується на реальних потребах та чітких правилах.
Програма підтримки населення
Уряд запускає масштабну програму підтримки, яка охоплює понад 13 мільйонів людей, тобто майже половину населення країни. Ця виплата призначена для всіх отримувачів соціальної допомоги, чий дохід не перевищує 10 прожиткових мінімумів (25 950 грн). Це включає пенсіонерів, осіб з інвалідністю та сім’ї з дітьми. Запланована сума у 1500 грн має на меті нівелювати інфляційний тиск на вартість продуктів харчування, що становить понад 50% витрат цільової аудиторії. Кошти будуть виділені з існуючих програм міністерства, без потреби у додатковому бюджетному фінансуванні чи змінах до закону про бюджет.
Мета – повернення до економічної активності
Цифра у 13 мільйонів громадян, які потребують підтримки, викликає занепокоєння. Ключове завдання Міністерства соціальної політики – надавати не лише фінансову допомогу, а й соціальні послуги, що сприятимуть поверненню людей до повноцінної економічної активності. Це дозволить зменшити залежність від державної підтримки в майбутньому. Кількісні показники зменшення кількості таких громадян будуть представлені у комплексній Стратегії соціальної політики.
Виплати для ВПО та повернення українців із-за кордону
Ідентифікація пенсіонерів
Програма верифікації пенсіонерів, зокрема ВПО, діє з 2014 року. Вона передбачає підтвердження неотримання пенсійних виплат від Російської Федерації. Це стандартна практика для відповідального використання коштів платників податків. В українських пенсіонерів був вибір способів ідентифікації: через вебпортал Пенсійного фонду України (ПФУ), особисто в сервісних центрах ПФУ, письмово або через відеозв’язок. Подовжений термін для подання необхідних документів до 1 квітня дозволив більшості громадян виконати цю вимогу. Інформаційна кампанія щодо необхідності проходження ідентифікації та надання відповідних заяв проводилася активно, охопивши понад 4000 матеріалів.
Передача функцій з виплати соціальної допомоги
Передача функцій з виплати 39 видів державних соціальних допомог з Центрів надання адміністративних послуг (ЦНАП) до Пенсійного фонду України (ПФУ) мала на меті оптимізацію процесів. Хоча виникають скарги на черги, вони залежать від конкретного міста, дня та часу. Для уникнення тривалого очікування рекомендовано попередній онлайн-запис через портал ПФУ. Робота центрів тимчасово призупиняється під час повітряної тривоги, але відновлюється одразу після її завершення. Триває навчання для працівників ПФУ та тих, хто приєднався з колишніх управлінь соціального захисту населення (УСЗН).
Повернення українців з-за кордону
За даними європейських партнерів, близько 400 000 українських чоловіків виїхали до країн ЄС після рішення про відкриття кордонів для осіб до 23 років. Це викликає занепокоєння у деяких європейських лідерів. Наразі міжнародні партнери не зверталися з проханням про скасування чи обмеження цього рішення. Натомість, тривають дискусії щодо продовження тимчасового захисту для українців у країнах ЄС після завершення його терміну в першому кварталі наступного року. Ключовим фактором для повернення громадян, за прогнозами, є безпекова ситуація. Дослідження свідчать, що в разі підписання угоди про припинення вогню, близько 2 мільйонів українців можуть повернутися додому. Міністерство працює над створенням умов для комфортного повернення, зокрема, надає інформацію про житло та вакансії, а також посилює спроможність громад.
Використання державного майна для розміщення ВПО
Уряд співпрацює з Фондом державного майна та Агентством розшуку та менеджменту активів (АРМА) щодо можливості передачі приміщень, що перебувають на балансі цих структур, для розміщення внутрішньо переміщених осіб. Міністерство вже має понад 1100 місць тимчасового проживання та понад 80 000 місць для ВПО. Наразі розробляється цифрове рішення для оптимізації маршруту та послуг для ВПО, що дозволить їм бачити доступні варіанти розміщення та заздалегідь реєструватися. Також виділено 1 млрд грн для громад на облаштування місць тимчасового перебування, зокрема для потреб осіб з інвалідністю та маломобільних груп населення.
Як виглядатиме нова пенсійна реформа
Концепція трирівневої пенсійної системи
Міністерство розробляє модель пенсійної реформи, що базується на трьох основних елементах:
- Базова виплата: Забезпечення мінімального доходу для всіх громадян похилого віку, що запобігатиме бідності, особливо для тих, хто мав низькі заробітні плати та сплачував малі страхові внески.
- Страхова складова: Більш прозора та справедлива система, де розмір виплати безпосередньо залежить від тривалості трудової діяльності та обсягу сплачених внесків.
- Професійні пенсійні схеми: Трансформація спеціальних пенсій (для певних професій) у професійні схеми, що фінансуватимуться за рахунок внесків роботодавців та/або працівників цих професій, а не з солідарної системи.
Накопичувальна система: добровільність із автозаписом
Замість обов’язкової накопичувальної системи пропонується запровадити добровільну модель з автозаписом. Це означає, що громадян автоматично зараховуватимуть до накопичувальної системи зі сплатою внесків, але вони матимуть право відмовитися від цієї опції, розуміючи, що отримуватимуть виплати лише з солідарної системи. Цей підхід, за прикладом європейських країн, вважається більш ефективним. Розглядаються варіанти надійного інвестування коштів накопичувальної системи.
Вирішення проблеми “спецпенсій”
Нова пенсійна реформа спрямована на чітке відокремлення фінансування пенсій для окремих категорій громадян (наприклад, прокурорів, суддів) через професійні пенсійні механізми. Це виключає фінансування таких виплат з солідарної системи або державного бюджету, який спрямовується на інші загальнонаціональні потреби. Аналізується судова практика для виявлення прогалин та розробки ефективних рішень. Окремі випадки, як-от виплата пенсії одному з колишніх керівників прокуратури, ілюструють необхідність комплексного перегляду системи.
Фінансова стійкість реформи
На поточний момент ведуться дискусії з партнерами щодо фінансування нової пенсійної системи. Прогнозується, що запропонована модель буде фінансово стійкою та потребуватиме менших витрат у довгостроковій перспективі порівняно з нинішньою системою, яка має прогалини, що призводять до збільшення судових витрат та додаткових виплат. За попередніми розрахунками, кошти на реалізацію реформи в межах бюджету Пенсійного фонду вистачить принаймні до 2026-2027 років. Розробляються довгострокові прогнози на 15 років. Поточна система на наступний рік коштуватиме приблизно 120-140 млрд грн, тоді як нова система потребуватиме близько 150 млрд грн. Тривають додаткові розрахунки щодо подальшого фінансування.
Законодавчий процес
Проєкт закону про пенсійну реформу знаходиться на завершальній стадії підготовки, після чого планується його громадське обговорення. Оптимістичний прогноз – подання законопроєкту до Верховної Ради цього року.