Київрада затвердила перший проміжний звіт тимчасової контрольної комісії, яка аналізує процес відновлення будинків та інших об’єктів, що постраждали внаслідок російських обстрілів. Робота комісії, розпочата у листопаді 2025 року, виявила низку системних проблем у процесі відбудови.
Проблеми комунікації та залучення мешканців
Для мешканців пошкоджених будинків ключовими питаннями є не лише фінансування ремонтних робіт, але й чітка комунікація: хто несе відповідальність за відновлення, коли очікувати початку робіт, чому виникають затримки та на якому етапі знаходиться процес. Комісія визначила відсутність єдиної системи інформування як одну з основних перешкод. Дані про технічний стан будівель, проєкти відновлення, інформація про підрядників, терміни виконання робіт та причини їх затримок часто розкидані по різних ресурсах або взагалі недоступні для громадян. Це змушує людей самостійно звертатися до районних адміністрацій, КМДА, комунальних підприємств, депутатів та підрядних організацій для отримання базової інформації щодо своїх осель.
Стан житлового фонду
Ще однією суттєвою проблемою є застарілий стан житлового фонду. Значна частина багатоповерхівок у Києві була збудована у 1960-1980-х роках і потребує модернізації. Наслідки обстрілів, таких як вибухова хвиля чи уламки, можуть суттєво погіршити технічний стан таких будівель, перетворюючи локальний ремонт на масштабні відновлювальні роботи.
Фінансування та освоєння коштів
Комісія також акцентувала увагу на аспектах фінансування. У бюджеті Києва на 2026 рік заплановано кошти для відновлення 291 пошкодженого або зруйнованого об’єкта. Загальна сума видатків становить близько 1,28 млрд грн. Однак, станом на звітний період, було профінансовано приблизно 715 млн грн, а фактично освоєно значно менше — близько 175 млн грн. Ця різниця свідчить про суттєвий розрив між виділенням коштів та реально виконаними роботами.
Причини затримок у відбудові
Серед основних причин, що призводять до затримок у відновлювальних роботах, комісія виділяє:
- Складні закупівельні процедури, які можуть затягувати процес вибору підрядників.
- Подорожчання будівельних матеріалів, що впливає на загальну вартість проєктів.
- Проблеми з логістикою, пов’язані з доставкою матеріалів та обладнання.
- Дефіцит кваліфікованих робітників, спричинений мобілізацією та виїздом спеціалістів за кордон.
Приклади проблемних об’єктів
Деякі будинки залишаються особливо проблемними. Наприклад, у будинку за адресою вул. Авіаконструкторська, 15, який був пошкоджений у квітні 2025 року, станом на березень 2026 року роботи ще не розпочалися. Причинами цього стали несприятливі погодні умови та розбіжності з мешканцями щодо якості матеріалів та обсягу ремонту покрівлі. Проблеми спостерігаються і в будинку на вул. Олени Теліги, 7, що постраждав у грудні 2025 року. Ця будівля 1961 року побудови перебуває в аварійному стані, а відсутність даху призвела до потрапляння води на нижні поверхи. Мешканці висловлюють занепокоєння, що затримка ремонту може призвести до подальшого руйнування несучих конструкцій.
Рекомендації Київради
За результатами розгляду звіту, Київрада надала низку доручень та рекомендацій, спрямованих на покращення ситуації. Зокрема, міська влада має:
- Забезпечити краще інформування мешканців про хід відновлювальних робіт.
- Посилити контроль за процесом відбудови.
- Опрацювати питання надання додаткової допомоги постраждалим.
- Призупинити нарахування комунальних платежів для власників приміщень, що зазнали руйнувань.
Висновок: Відбудова пошкоджених будинків у Києві продовжується, проте система відновлення залишається складною та недостатньо прозорою для мешканців. Основними викликами є брак чіткої інформації, застарілий житловий фонд, повільне освоєння виділених коштів, дефіцит будівельних кадрів та постійне зростання вартості матеріалів і робіт.
Оригінал статті: www.zagorodna.com