Виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський окреслив ключові виклики демографічної ситуації в Україні та потенційні шляхи адаптації економіки до скорочення населення.За його словами, демографічна структура України вже тривалий час відхиляється від класичної піраміди населення. Характерними рисами є значна частка старших вікових груп та суттєве скорочення чисельності дітей і молоді. Ситуація погіршується високим рівнем передчасної смертності серед чоловіків, що посилилося в умовах повномасштабної війни.Експерт прогнозує, що в перспективі Україна може зіткнутися з вираженим дисбалансом, коли переважаючу частину населення становитимуть особи похилого віку, переважно жінки.
Шляхи адаптації до демографічних змін
Як перший можливий напрям адаптації, пан Вишлінський вказує на активне впровадження автоматизації. Він зазначає, що український бізнес вже демонструє реакцію на дефіцит робочої сили шляхом встановлення роботизованих ліній на виробничих та логістичних підприємствах. Як ілюстрацію цього тренду, експерт наводить приклад промислового рослинництва, де автоматизація дозволяє збільшити обсяги виробництва при одночасному зменшенні потреби в людських ресурсах. “Проте, ключовим питанням тут є інвестиції, без яких модернізація неможлива. Промислове рослинництво є показовим прикладом: воно дедалі більше автоматизується, скорочуючи потребу в робочій силі на одиницю продукції. Раніше ми висловлювали занепокоєння щодо відсутності робочих місць у сільській місцевості, тепер це стає перевагою, оскільки галузі, що потребують менше працівників, будуть більш ефективними”, – підкреслив пан Вишлінський. Другим стратегічним напрямом є перегляд міграційної політики. Пан Вишлінський зауважує, що поширене в суспільстві побоювання щодо конкуренції з боку мігрантів за робочі місця не відповідає реальності, оскільки багато секторів економіки вже відчувають брак працівників. Водночас, експерт звертає увагу на труднощі із залученням кваліфікованих спеціалістів через безпекові ризики, що може посилити конкуренцію на міжнародному ринку праці. Третім важливим фактором адаптації може стати подовження строку трудової активності населення. За оцінками пана Вишлінського, у майбутньому значна частина українців буде змушена працювати до 70-75 років, зокрема через обмежені можливості пенсійної системи та дефіцит робочої сили.
Тенденції серед українських біженців
Центр економічної стратегії також здійснює аналіз міграційних тенденцій серед українських біженців. За словами пана Вишлінського, наміри повернутися до України поступово зменшуються з кожним роком. “На жаль, наміри щодо повернення суттєво знижуються щорічно. Це було прогнозовано з двох причин. По-перше, значна частина тих, хто виїхав у 2022 році, зробили це не через безпосередню небезпеку, а шукали кращого життя у відносно безпечних регіонах. Вони вже інтегрувалися в нових країнах. По-друге, ми спостерігаємо значний виїзд чоловіків, часто через різні схеми. Навіть на фоні обговорень дозволу на виїзд для молоді 18-22 років, був набагато масовіший вихід через “сірі” схеми безпосередньо перед та після ухвалення закону про мобілізацію влітку 2024 року. Це стосується мільйона осіб. Ці люди будуть одними з останніх, хто розглядатиме можливість повернення”, – додав експерт.
Державні стимули для повернення громадян
Пан Вишлінський вважає, що найбільш ефективним інструментом є перетворення біженців, які готові повернутися, на внутрішньо переміщених осіб. Держава повинна створювати умови, де таким людям можна запропонувати роботу в поєднанні з доступним житлом, що дозволить їм повноцінно облаштувати своє життя. “Наважуся дати пораду бізнесу, хоча це може здатися зухвалим. Існує один аспект, який раніше був незручною темою, а нині став критично важливим – це психічне здоров’я. Ми всі повинні усвідомити, що є нормальними людьми, які опинилися в ненормальних умовах. Це необхідно прийняти на всіх рівнях. Власник бізнесу, помітивши нетипову поведінку у досвідченого працівника, має не карати його, а поговорити та, маючи доступ до відповідних ресурсів, направити до фахівця. Часто просте медикаментозне лікування може повернути людині комфортне життя та працездатність, чого вона сама б не досягла через внутрішні бар’єри. На державному рівні це має означати доступ до якісних медичних послуг для тих, хто не може собі їх дозволити. У приватному секторі – це включення психологічної та психіатричної допомоги до програм медичного страхування працівників”, – підсумував експерт.
Джерело новини: news.finance.ua