Аналіз структури витрат українців свідчить, що переважна більшість місячного бюджету (84%) спрямовується на задоволення базових потреб.
Відповідні дані були представлені компанією Deloitte Ukraine за результатами проведеного дослідження. Порівняльний аналіз структури витрат українського населення з бюджетами споживачів інших європейських країн виявив суттєві відмінності у пріоритетах.
Порівняльний аналіз витрат
У той час як українці витрачають 84% свого бюджету на товари та послуги першої необхідності, у Німеччині та Нідерландах цей показник коливається в межах 56-59%. Це свідчить про значно вищий рівень концентрації витрат на задоволенні базових потреб в Україні.
Найменшу частку бюджету українці виділяють на дозвілля – лише 1%, тоді як у країнах Європи ця стаття витрат сягає 16-17%.
Дослідження також виявило, що українці прагнуть до більш збалансованої структури витрат у майбутньому. Респонденти висловили побажання зменшити частку витрат на базові потреби до 46%, натомість збільшити витрати на дозвілля до 19% та спрямувати таку ж частку на заощадження й інвестиції.
Динаміка купівельної активності
Очікується, що у 2025 році купівельна активність українців у багатьох категоріях зросте порівняно з 2024 роком. Особливо помітне зростання спостерігається у базових сегментах.
- 14% опитаних стали частіше купувати продукти харчування.
- 38% збільшили обсяги витрат на цю категорію.
Також спостерігається зростання витрат на лікарські засоби: 21% респондентів частіше купували медикаменти, а 36% збільшили свої видатки в цій категорії.
Незважаючи на поступове зростання купівельної активності, українці залишаються вибірковими у своїх витратах. Найменше економлять на дитячих товарах, товарах для домашніх улюбленців, освіті та пальному. Натомість, найбільш суттєва економія спостерігається на товарах домашнього вжитку, побутовій хімії, одязі, взутті, а також косметичних засобах і парфумерії.
Структура витрат
Згідно з результатами дослідження, найменша частка коштів українців спрямовується на дозвілля – лише 1% загального бюджету. Для порівняння, європейські споживачі виділяють на відпочинок та розваги 16-17% своїх витрат.
Респонденти висловлюють бажання зменшити частку витрат на базові потреби до 46%, одночасно збільшуючи витрати на дозвілля до 19% та відкладаючи таку ж частку на заощадження та інвестиції.
Споживча активність українців у 2025 році демонструє зростання у багатьох категоріях, при цьому зберігається перевага традиційним форматам торгівлі.
- 14% опитаних частіше купують продукти харчування.
- 38% збільшили видатки на продукти харчування.
Українці найменше економлять на дитячих товарах, товарах для домашніх улюбленців, освіті та пальному. Натомість, значна економія спостерігається у категоріях побутової хімії, одягу, взуття та косметики.
Канали придбання товарів
Більшість базових товарів українці продовжують купувати у фізичних магазинах.
- 76% споживачів обирають офлайн-формат для придбання продуктів харчування (72% у 2024 році).
- 63% – лікарських засобів (59% у 2024 році).
- 66% – товарів для дому та побутової хімії (64% у 2024 році).
Онлайн-покупки
У 2025 році спостерігається зростання частки онлайн-покупок у певних категоріях:
- 18% українців купували електроніку та побутову техніку в інтернеті (проти 17% у 2024 році).
- Частка покупців косметики та парфумерії зросла з 15% у 2024-му до 18% у 2025-му.
- Частка покупців одягу та взуття збільшилася з 15% до 17% відповідно.
За статистикою Держстату, у 2025 році найбільшу частку витрат становили продукти харчування та безалкогольні напої – 40% (з них м’ясо та м’ясопродукти – 9,6%). Витрати на житло, воду, електроенергію, газ та інші види палива склали 9,8%, на транспорт – 9,6%.
За оцінками ПриватБанку, минулого року українці витратили на продукти 551,6 млрд грн, що склало 42,4% усіх безготівкових розрахунків. До найпопулярніших категорій безготівкових розрахунків також увійшли заклади громадського харчування (6,6%) та товари для дому (5,8%).
За інформацією НБУ, один українець в середньому має два рахунки в банках. Загальна кількість рахунків, відкритих користувачами в надавачів платіжних послуг, на початку 2026 року становила 208,6 млн, що на 8,2% більше порівняно з аналогічним періодом минулого року (192,8 млн).
За матеріалами: news.finance.ua