Публікація проєкту змін до Податкового кодексу на сайті Міністерства фінансів, що є частиною зобов’язань України перед МВФ, активізувала обговорення щодо доцільності та своєчасності цих кроків. Хоча багато хто висловлює негативну думку, важливо розуміти, що ці зобов’язання не виникли на порожньому місці. Більшість із них (за винятком підвищеного військового збору) необхідні для адаптації українського законодавства до європейських податкових стандартів, що є ключовою умовою для євроінтеграції. Однак, виникають питання щодо запропонованих методів (через складність адміністрування деяких податків та потребу у додатковій звітності), а також щодо актуальності непопулярних рішень під час війни, яка й так створює значні труднощі для бізнесу та громадян.
Контроль доходів від онлайн-платформ: те, що давно потребує вирішення
Проблему оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи, обговорюють вже багато років. Наведення ладу в цій сфері дозволить вивести з тіні заробітки мільйонів українців, які працюють без офіційного оформлення, та водночас захистити їхні трудові та інші права.
Згідно з даними Держстату за 2021 рік, понад 3 мільйони українців (19,5% від загальної кількості зайнятих) вважали себе неофіційно зайнятими. Попри потенційне зменшення цієї кількості під час війни, пропорція, ймовірно, залишилася подібною. Водночас, кількість тих, хто використовує цифрові платформи для комерційної діяльності, скоріше за все, зросла. З приблизно 300 тисяч водіїв таксі, які співпрацюють з онлайн-сервісами, менше 5% зареєстровані як ФОП. Решта сплачують лише комісійні платформам, не роблячи відрахувань до державного бюджету. Це призводить до щорічних втрат держави щонайменше на 2 мільярди гривень. Додаткові втрати від неофіційно зайнятих у сфері послуг через онлайн-платформи сягають близько 3 мільярдів гривень, а в галузі онлайн-доставки, де працює від 15 до 20 тисяч кур’єрів, недоотримані кошти становлять щонайменше 200 мільйонів гривень. Доходи від онлайн-торгівлі через платформи типу OLX також здебільшого залишаються неоподаткованими, оскільки багато продавців не реєструються як ФОП. Уряд та парламент усвідомлюють цю проблему, що призвело до кількох спроб законодавчого врегулювання. Зокрема, законопроєкт №10166, зареєстрований у жовтні 2023 року, пропонував спеціальний режим оподаткування доходів від цифрових платформ за ставкою 6%, з перекладанням ролі податкових агентів на самі платформи. Однак, цей законопроєкт не був винесений на голосування. Минулого року було відкликано проєкт закону №13232 від Міністерства фінансів, який мав на меті збалансувати адміністрування податків та підприємницьку свободу, наближаючи українське законодавство до європейської Директиви DAC7. Законопроєкт №14025, зареєстрований у вересні минулого року, пропонував запровадити податок на доходи від продажу товарів і послуг через цифрові платформи (OLX, Prom.ua, Uber, Uklon, Glovo тощо) у розмірі 5% ПДФО (+5% військового збору) при наявності спеціального банківського рахунку, або 18% (+5% ВЗ) без нього. Цей документ також був відкликаний через брак підтримки, оскільки депутати не хотіли голосувати за “кота в мішку”, до якого мали додати інші непопулярні податкові зміни, передбачені угодою з МВФ. Наразі подано новий комплексний законопроєкт, який передбачає автоматичне оподаткування доходів від цифрових платформ. Особи, які отримують доходи, платитимуть 5% ПДФО (+ військовий збір) замість загальних 18% + 5%. Дохід у розмірі, що не перевищує еквівалент 2000 євро на рік за офіційним курсом НБУ, буде звільнений від оподаткування. Це стосується тих, хто, наприклад, продає старі речі через OLX і не займається постійною комерційною діяльністю. Податковим агентом для фізичних осіб залишатиметься оператор платформи, який нараховує дохід. Це дозволить податковій отримати інформацію про обсяги таких операцій та реальні доходи продавців і надавачів послуг, що раніше було проблематично. Запропоновані зміни нададуть податківцям необхідні важелі контролю, одночасно роблячи податкове навантаження для “нових” платників значно меншим (10% замість 23%). Однак, пільгова ставка оподатковуватиметься лише доходи, що не перевищують 834 мінімальних заробітних плат на рік (близько 7,2 млн грн). Доходи, що перевищують цей поріг, оподатковуватимуться за повною ставкою (18% ПДФО + 5% військового збору).
“Довічний” військовий збір: нововведення, що стосується кожного
Урядовий законопроєкт пропонує зафіксувати ставку військового збору для фізичних осіб на рівні 5% і поширити його обов’язкову сплату на підприємців-спрощенців навіть після завершення воєнного стану. Військовий збір, запроваджений у серпні 2014 року, до повномасштабної війни становив 1,5% від доходів фізичних осіб, акумулюючи мільярди гривень до бюджету. З 1 грудня 2024 року ставка військового збору тимчасово підвищена до 5% (до кінця дії воєнного стану), тоді як для військовослужбовців та працівників силових структур залишається 1,5%. Військовий збір стягується з усіх доходів фізичних осіб, за винятком соціальних виплат, пенсій, стипендій та деяких інших доходів, що не підлягають оподаткуванню ПДФО. З 1 січня 2025 року військовий збір почали стягувати і з фізичних осіб-підприємців: 10% від мінімальної заробітної плати для ФОП І, ІІ та IV груп (850 грн на місяць цього року) та 1% від обороту за квартал для ФОП ІІІ групи. Зараз пропонується встановити ці ставки на постійній основі для забезпечення оборонних потреб та повоєнної відбудови. Торік надходження від військового збору перевищили 163 мільярди гривень, тоді як у 2024 році до зміни правил збору бюджет отримав трохи більше 51 мільярда.
ПДВ для ФОПів: найбільш обговорювана частина реформи
Метою цієї ініціативи є не лише збільшення податкових надходжень, але й зменшення схем ухилення від оподаткування через дроблення бізнесу на ФОПів та використання їх як альтернативи найманим працівникам. Запровадження обов’язкової сплати ПДВ для суб’єктів господарювання на спрощеній системі оподаткування, чиї річні доходи перевищують 4 мільйони гривень, виглядає як компроміс. Однак, критика щодо запровадження додаткового податку для сотень тисяч ФОПів в умовах війни продовжується, тому це питання, ймовірно, стане предметом найзапекліших дискусій у Верховній Раді. Наприкінці минулого року Міністерство фінансів запропонувало впровадити ПДВ для ФОПів з річним доходом понад 1 мільйон гривень. Ця ініціатива викликала різку критику з боку експертів та підприємців, тому урядовці погодилися підвищити поріг до 4 мільйонів гривень, що відповідає європейським нормам (85 тисяч євро на рік). За оцінками податкової служби, під дію цієї норми підпадатимуть понад 250 тисяч з понад 2,1 мільйона українських ФОПів. Також пропонуються певні спрощення для полегшення адміністрування ПДВ та захисту підприємців від штрафів. Податковий звітний період для них буде збільшено з одного до трьох місяців, а штрафні санкції в перший рік роботи за новими правилами будуть символічними (1 гривня за перші 5 порушень). Запропонований механізм передбачає, що з 1 січня 2027 року податкова присвоїть платникам єдиного податку, чиї доходи за 2026 рік перевищать 4 мільйони гривень, коди платників ПДВ. Це дозволить контрагентам виписувати їм податкові накладні, а новим платникам – формувати податковий кредит. Однак, обов’язку нараховувати та сплачувати ПДВ з 1 січня 2027 року не буде. Лише 1 квітня, після отримання повної звітності за 2026 рік, податкова перегляне перелік платників і скасує реєстрацію для тих, чиї доходи не перевищили 4 мільйонів гривень. Платники, які залишаться в переліку, зобов’язані будуть включати ПДВ до ціни своїх товарів і послуг (5%, 14% або 20%) з 1 квітня 2027 року. Очікується, що дискусії будуть стосуватися як механізмів реалізації, так і термінів запровадження ПДВ для частини “спрощенців”. Деякі пропозиції передбачають перенесення цієї дати на 1 січня 2028 року, або запровадження “з 1 січня року, наступного після завершення дії воєнного стану” чи “на момент вступу України до ЄС”.
Оподаткування посилок з-за кордону: наближення до європейських практик
Автори законопроєкту вважають скасування пільги на безмитне ввезення посилок вартістю до 150 євро важливим кроком у боротьбі з контрабандою, яка здійснюється шляхом дроблення великих партій товарів на дрібні посилки. Це також сприятиме створенню рівних умов для вітчизняних та іноземних магазинів, оскільки український бізнес вже сплачує ПДВ навіть на недорогі товари, що ускладнює конкуренцію з дешевим імпортом. Європейський Союз з 1 липня 2026 року скасовує безмитне ввезення посилок вартістю до 150 євро, запроваджуючи фіксований збір (близько 3 євро) для боротьби з дешевим імпортом. Україна, в рамках євроінтеграції, також має намір імплементувати відповідні європейські директиви. Наразі ПДВ (20%) та мито (переважно 10%) не сплачуються з посилок вартістю до 150 євро. Законопроєкт пропонує скасувати цю пільгу, зобов’язавши маркетплейси нараховувати ПДВ при оформленні замовлень та адмініструвати цей податок. Водночас, посилки, надіслані фізичними особами без оплати, вартістю до 45 євро, не оподатковуватимуться митом та ПДВ. Експерти прогнозують значні суперечки навколо цього розділу податкових змін, оскільки скасування пільги може вплинути на українців, для яких покупки за кордоном є способом заощадити або єдиним варіантом придбати необхідні товари. Також це може позначитися на діяльності волонтерів, які закуповують товари для Сил Оборони. Фіскальний ефект від цієї норми буде незначним – до 12 мільярдів гривень на рік, що є мізерною сумою порівняно із загальними фінансовими потребами країни. Крім того, Європейський Союз, також скасовуючи пільги, планує за необхідності продовжити перехідний період. В українському законопроєкті такий період не передбачено. Отже, попереду чимало непростих дискусій. Очікується, що знайти голоси для ухвалення “великого податкового законопроєкту” у парламенті буде надзвичайно складно. Це ставить під сумнів виконання цього важливого структурного маяка в рамках співпраці з МВФ, від якої залежить отримання Україною іншої міжнародної фінансової допомоги. Тому висновок очевидний: необхідно шукати компроміс. Як це відбуватиметься, покаже час.
Источник: www.ukrinform.ua