Українські підприємці демонструють високий рівень самостійності у прийнятті рішень щодо виходу на зовнішні ринки, здебільшого покладаючись на власні ресурси. Державна підтримка, хоч і присутня, відіграє мінімальну роль у стимулюванні експорту. Головним викликом для виходу на міжнародні ринки залишається брак інформації, а не адміністративні бар’єри. Це підтверджують результати дослідження Prosto Export by Netpeak, Nazovni та Dive & Discovery Research, проведеного у 2025-2026 роках серед 335 українських компаній.
Реальні виклики експорту проти очікувань
Дослідження виявило значний розрив між початковими уявленнями підприємців про вихід на зовнішні ринки та реальними перешкодами, з якими вони стикаються. Так, компанії, які лише планують експортувати, в першу чергу турбуються про митні процедури, бюрократію та юридичні аспекти. Однак, підприємці з досвідом експортної діяльності вказують на інші пріоритети: маркетинг, пошук клієнтів і партнерів за кордоном, а також ризики, пов’язані з воєнним станом, є більш суттєвими проблемами.
Інформаційний вакуум як ключовий бар’єр
Для підприємців, які ще не здійснюють експорт, головною перешкодою є брак необхідної інформації. 58% опитаних, які не експортують, зізналися, що не знають, з чого почати. Ще 42% респондентів висловили побоювання щодо пов’язаних з експортом ризиків. Серед конкретних причин, що стримують від початку експортної діяльності, найчастіше згадуються:
- Відсутність іноземних запитів (45%)
- Недостатнє знання законодавства інших країн (40%)
- Брак часу для організації експортних процесів (35%)
Стратегії виходу на зовнішні ринки залежно від розміру бізнесу
Моделі виходу на міжнародні ринки суттєво відрізняються залежно від розміру підприємства:
- Мікропідприємства: Переважно використовують міжнародні маркетплейси, такі як Etsy, eBay та Amazon. 71% мікробізнесів продають через ці платформи, причому Etsy є домінуючою (86% продавців).
- Великий бізнес: Орієнтується на прямі B2B-поставки (81%) та співпрацю з дистриб’юторами (67%).
Мінімальний вплив інституційної підтримки
Державна підтримка майже не впливає на рішення українського бізнесу щодо виходу на експорт. Лише 3% опитаних назвали її мотивуючим фактором, а гранти та кредити відзначили лише 1% респондентів. Натомість, роль особистих контактів за кордоном як драйвера експорту зазначили 10% підприємців. Це свідчить про те, що компанії здебільшого покладаються на неформальні зв’язки, а не на державні інструменти підтримки.
Війна як каталізатор та стримуючий фактор
Повномасштабна війна, з одного боку, стала значним викликом для експорту, але з іншого — виступила і як каталізатор. Кожен п’ятий підприємець розпочав свою експортну діяльність вже після 24 лютого 2022 року. Серед тих, хто вже працював на зовнішніх ринках до війни, 17% значно збільшили обсяги експорту, а ще 18% — помірно наростили поставки.
Системна проблема державної підтримки
Експерти відзначають системну проблему у сфері державної підтримки експорту. CEO Prosto Export Олександр Власенко зазначив, що державні програми або не досягають цільової аудиторії, або не сприймаються бізнесом як ефективне вирішення їхніх конкретних завдань. Деталі дослідження:
- Період проведення: Вересень 2025 – січень 2026 року.
- Метод: CAWI (онлайн-анкетування).
- Вибірка: 335 власників українського бізнесу (від мікро до великих компаній).
- Середня тривалість інтерв’ю: 20 хвилин.
- Особливості вибірки: Неімовірнісна, результати мають індикативний характер. Максимальна теоретична похибка за умов випадкового відбору — 5,4%.
Статус респондентів щодо експорту:
- 37% – вже експортують.
- 22% – на стадії пробного експорту.
- 10% – у процесі підготовки до експорту.
- 21% – планують вихід за кордон.
- 9% – не мають таких планів.