## Роздержавлення Сенс Банку: сценарії для інвесторів та можливі наслідки для всіх Нещодавні публікації записів розмов щодо справи «Мідас» та відповідне засідання парламентської ТСК, схоже, прискорили неминучий процес скорочення частки держави у банківській системі. Мова йде про приватизацію державних банків, і в першу чергу — АТ «Сенс Банк». Довгий час невизначеність щодо термінів продажу можна було пояснити бажанням отримати максимальну ціну, що в умовах війни було вкрай складно. Зараз же, на тлі скандалу, головними завданнями стають порятунок репутації банку, запобігання можливим схемам, збереження стабільності банківського сектору та відновлення довіри до держави. ### Перші висновки щодо Сенс Банку та майбутні перевірки Президент Володимир Зеленський наголосив на необхідності якнайшвидшої приватизації Сенс Банку, орієнтуючи завершити процес цього року. «Окремо обговорили роботу державних банків: потрібна лібералізація банківської галузі та розширення підприємницьких можливостей. Що стосується Сенс Банку, вже було визначено необхідність здійснити його приватизацію, і не має бути жодних затримок у процесі роздержавлення: цього року банк повинен бути приватизований», – прокоментував Зеленський підсумки наради.
Володимир Зеленський Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко повідомила, що Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про прискорення змін в управлінні державними компаніями та банками, зокрема НАЕК «Енергоатом» та АТ «Сенс Банк». Відповідно до урядового доручення, Міністерство фінансів, Національний банк України та інші профільні установи мають проаналізувати ефективність роботи органів управління Сенс Банку та прискорити його приватизацію.
Юлія Свириденко Національний банк України (НБУ) офіційно прокоментував позицію щодо націоналізації Сенс Банку, призначення членів наглядової ради та інші питання, обговорювані на засіданні тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України. Регулятор підкреслив, що націоналізація банку у липні 2023 року була виправданим та необхідним кроком. Підставою для націоналізації стали санкції проти акціонерів (бізнесменів, пов’язаних з РФ) та, як наслідок, загрози фінансовій стабільності й інтересам вкладників. Через санкції власники банку не змогли виконати зобов’язання щодо підтримки його капіталу. «За період з 1 березня 2022 року до 1 липня 2023 року регулятивний капітал банку зменшився на 50%, тоді як у інших системно важливих банків він загалом зріс на 29%», – зазначили в НБУ. НБУ також наголосив, що факти можливих корупційних впливів та схем довкола Сенс Банку, обговорювані на засіданні ТСК, не пов’язані з процесом націоналізації. Однак, враховуючи нову інформацію, Національний банк розпочав оцінку відповідності наглядової ради банку встановленим вимогам. НБУ також ініціює перевірку критеріїв незалежності голови наглядової ради Миколи Гладищенка. Протягом усього періоду після націоналізації НБУ здійснював посилений нагляд за Сенс Банком. Було проведено:
- Три інспекційні перевірки з питань банківського законодавства, одна з яких стосувалася оцінки якості активів.
- П’ять перевірок дотримання вимог законодавства у сфері фінансового моніторингу.
- Неодноразові поглиблені безвиїзні вивчення питань корпоративного кредитування, ціноутворення тощо.
За результатами перевірок до банку застосовувалися передбачені законодавством заходи впливу, зокрема:
- Штрафи: 47,7 млн грн у 2023 році та 4,1 млн грн у 2025 році.
Крім того, за період 2023-2026 років НБУ спрямував 13 звернень до правоохоронних органів та Державної податкової служби, а також чотири листи до Державної служби фінансового моніторингу України. «Результатом посиленого нагляду стало, зокрема, виявлення ознак наявності в минулому прихованої паралельної структури управління банком представниками колишніх підсанкційних власників», – йдеться у повідомленні. На підставі отриманої інформації Національний банк ініціював моніторинг ділової репутації представників керівництва АТ «Сенс Банк». Микола Гладищенко подав заяву з проханням тимчасово усунути його від виконання повноважень голови наглядової ради Сенс Банку на 2 місяці, доки триватиме ініційована НБУ додаткова перевірка.
### Майбутній «Сенс»: Варіації на теми приватизації Після націоналізації Сенс Банку частка держави у банківській системі зросла до щонайменше 56% за розміром активів, а за показником депозитів населення перевищила 65%. «Частка державних банків в Україні справді аномально велика. Держава як власник банку – це не лише про низьку ефективність, а й про відповідальність за клієнтську базу та її кошти. Будь-яка фінансова чи економічна криза створює тиск на державу, змушуючи її підтримувати банки капіталом. Тому значний відсоток держави у банківському секторі небезпечний», – пояснює інвестиційний банкір Тарас Козак. Країни, де держава контролює понад половину банківського сектору, переважно є авторитарними.
Тарас Козак Водночас, прямий вплив держави на банківський сектор в умовах війни має і свої переваги, забезпечуючи стабілізаційний вплив. Однак, з огляду на середньострокову перспективу, про необхідність швидкої приватизації «Сенсу» почали говорити одразу після націоналізації. Разом з Укргазбанком, Сенс Банк називали першими претендентами на роздержавлення. У січні 2025 року Міністерство фінансів повідомляло про зацікавленість деяких іноземних інвесторів у приватизації цих банків, попри продовження війни. Мінфін спільно зі Світовим банком працював над законодавчими механізмами для прозорого роздержавлення. У жовтні 2025-го уряд офіційно оголосив про підготовку до продажу державних пакетів акцій АТ «Сенс Банк» та АБ «Укргазбанк». Рада з фінансової стабільності дійшла висновку, що продаж цих пакетів акцій не загрожує стабільності банківської системи. Якщо ще кілька місяців тому про перспективи роздержавлення цих банків у 2026 році говорили з сумнівами, то після останніх подій та заяв вищого керівництва держави ці терміни слід розглядати як «обов’язкові». «Держава визнала, що продавати потрібно насамперед «Сенс» і Укргазбанк. Я вважаю, що продавати треба більшу кількість активів, але для початку і це добре. І тут є два питання: чи знайдуться на них покупці, та чи готові ці банки до продажу?» – коментує Козак. З точки зору організації бізнесу, Сенс Банк є сучасним та привабливим активом. Ефективне управління може швидко забезпечити прибуток. Банк має:
- Адекватний капітал.
- Непогані розміри за українськими мірками.
- Мінімальний обсяг непрацюючих кредитів.
- Клієнтську базу та мережу відділень (майже 140).
- Сучасну онлайн-інфраструктуру та сервіси.
Деякі аналітики оцінюють реальну вартість цього активу у $200 – 250 мільйонів. Проте, продаж банку за $100 – 150 мільйонів також вважатиметься непоганим результатом. «Мені складно сказати, скільки може коштувати банк, особливо зараз, коли виплили на поверхню проблеми, про які раніше не було відомо широкому загалу. Але капітал банку – близько чверті мільярда євро, тож і потенційна ціна продажу, ймовірно, має бути величиною такого порядку. Водночас я не впевнений, що всередині країни знайдеться інвестор із таким фінансовим ресурсом», – каже фінансовий аналітик Михайло Демків.
Михайло Демків Демків відкидає можливість продажу банку за сценаріями, схожими на угоди щодо АТ «Перший Інвестиційний Банк» (PINbank) або АТ «Мотор-Банк», через значні відмінності у розмірі банків. «Сенс» – це системно важливий банк, який потребує інвестора іншого масштабу, в ідеалі – великої іноземної банківської групи. За оцінками Тараса Козака, реальних покупців на такий великий банк зараз немає. Однак, це не виключає можливості знайти їх під час підготовки до продажу. «Ми розуміємо, що триває війна, що привабливість українських активів невисока. Останні угоди з купівлі-продажу банків укладалися із дисконтом до їхнього власного капіталу. Це свідчення того, що час для роздержавлення справді не найкращий. Але з урахуванням того, що держава – поганий власник для банків, краще продавати їх навіть у таких непростих умовах, аби зменшити ризики для держави», – зазначає Козак. Він не поділяє думки про подальше знецінення активу через нинішній скандал. Навпаки, криза може зробити банк більш готовим до роздержавлення, унеможливлюючи продаж «своїм» за безцінь. Хоча Сенс Банк залишається стабільним та прибутковим, більшість експертів, зважаючи на війну, оцінюють шанси на його продаж за ринковою вартістю як невисокі. Проте, продаж банку за ціною, співставною з обсягами його власного капіталу, за нинішніх умов буде вважатися успіхом.
Источник: www.ukrinform.ua