Чи є можливість оскаржити кредит, оформлений внаслідок шахрайських дій? Це питання є актуальним, особливо в контексті сучасних загроз. Однак, важливо розуміти, що одне лише твердження позичальника про шахрайство, без належних доказів порушення банком процедур ідентифікації, не є достатньою підставою для визнання кредитного договору недійсним.На цю обставину звернув увагу Касаційний цивільний суд, скасувавши попередні судові рішення у справі № 705/1938/25. Суд ухвалив нове рішення, яким відмовив у задоволенні позову.
Аналіз судової справи
Позивач звернувся до суду з вимогою визнати кредитний договір, укладений з банком, недійсним. Обґрунтуванням слугувало те, що позивач став жертвою шахрайських дій під час спроби придбати товар на онлайн-платформі.Зловмисники, видавши себе за представників технічної підтримки, отримали віддалений доступ до мобільного телефону позивача під приводом вирішення проблем з оплатою. Внаслідок цього телефон було заблоковано, а згодом виявилося, що від імені позивача через мобільний додаток було оформлено кредит.Суди першої та апеляційної інстанцій задовольнили позов, виходячи з того, що банк не мав достатніх підстав для однозначної ідентифікації особи позичальника, враховуючи знеособлений характер надання послуг зв’язку за номером телефону. Суди вважали, що кредитор мав вжити додаткових заходів для підтвердження намірів клієнта, особливо зважаючи на поширеність випадків шахрайства.Однак, Касаційний цивільний суд не погодився з такою позицією. Суд нагадав, що, відповідно до Закону «Про електронну комерцію», електронний договір, підписаний за допомогою одноразового ідентифікатора, має таку ж юридичну силу, як і договір, укладений у письмовій формі.У цій конкретній справі було встановлено, що оспорюваний договір було підписано через мобільний застосунок шляхом введення одноразового пароля. Така операція стала можливою виключно через те, що позивач добровільно надав третім особам віддалений доступ до свого смартфона, який використовувався як фінансовий номер.КЦС підкреслив, що без входу в особистий кабінет та введення ідентифікатора, кредитний договір не міг бути укладений.Також було зазначено, що судова практика у подібних справах залишається стабільною: якщо процедура підписання електронного договору за допомогою одноразового ідентифікатора була дотримана, такий правочин є дійсним.
Ключові висновки
Основні висновки судової практики в таких випадках такі:
- Дійсність електронного договору: Електронний договір, укладений за допомогою одноразового ідентифікатора (наприклад, SMS-паролю), прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі, за умови дотримання встановленої процедури.
- Відповідальність за доступ до пристроїв: Ризики, пов’язані з наданням доступу до власних електронних пристроїв (смартфонів, комп’ютерів) третім особам, покладаються на власника таких пристроїв.
- Недостатність одного лише твердження про шахрайство: Для визнання договору недійсним недостатньо лише заяви позичальника про те, що він став жертвою шахраїв. Необхідно довести, що банк порушив процедури ідентифікації клієнта.
- Відсутність підстав для недійсності: Якщо сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов договору, а процедура його укладення була дотримана, відсутні підстави для визнання такого договору недійсним, навіть якщо позичальник стверджує, що став жертвою шахрайства.
За матеріалами: news.finance.ua