Дефіцит кадрів в Україні досяг історичного максимуму, ставши головною перешкодою для бізнесу під час війни. Про це свідчать результати 49-го щомісячного опитування Інституту економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД), в якому взяли участь 469 промислових компаній. Згідно з опитуванням, 69% підприємств вказали на брак робочої сили як на ключовий виклик.
Брак робочої сили: головна перешкода для бізнесу
Проблема нестачі робочої сили вже понад півтора року залишається на першому місці серед бар’єрів для бізнесу, зазначає старший науковий співробітник ІЕД Євген Ангел. У травні цей показник сягнув рекордних 69%, що свідчить про зростання занепокоєння підприємств щодо кадрового забезпечення.
Водночас спостерігається незначне зниження складності пошуку кваліфікованих працівників – з 62,3% до 60,6%. Натомість ситуація з некваліфікованим персоналом погіршилася: 38,4% компаній повідомили про труднощі з його пошуком, порівняно з 34,3% у квітні.
Перспективи зайнятості на найближчі три місяці виглядають стриманими. Лише 2,4% підприємств очікують зростання чисельності персоналу, тоді як 5,1% планують тимчасові відпустки для працівників.
Інші значні бар’єри для підприємницької діяльності
Другою за вагомістю перешкодою для бізнесу стало зростання цін на сировину, матеріали та товари. У травні цей показник склав 49%, що менше порівняно з 56% у попередньому місяці. Третю позицію займає ризик безпеки роботи, на який вказали 44% підприємств (46% у квітні).
Згідно зі звітом, загроза безпеки найгостріше відчувається серед середніх та великих підприємств – 48% та 47% відповідно. Ця проблема є особливо актуальною для прифронтових та центральних регіонів, де її відзначили понад 80% опитаних компаній у Київській, Вінницькій, Одеській, Житомирській, Запорізькій та Дніпропетровській областях. Натомість на заході України ця проблема менш виражена, за винятком Рівненської області.
Серед інших значущих змін, що впливають на бізнес, слід відзначити зростання впливу падіння попиту на продукцію та послуги: з 26% до 38%. Також посилилися логістичні труднощі – частка підприємств, які стикаються з проблемами перевезення сировини та товарів, зросла з 24% до 30%.
Інші бар’єри, такі як корупція та тиск з боку правоохоронних органів, залишаються на низькому рівні – 7% і 3% відповідно. Проблема перебоїв з електропостачанням також не належить до ключових викликів, її зазначили 20% бізнесів у травні, що значно менше, ніж під час минулорічних атак на енергосистему.
Вплив перебоїв з електропостачанням
Незважаючи на зниження загальної кількості згадувань, перебої з електропостачанням все ще мають відчутний вплив на операційну діяльність компаній. У квітні 31% підприємств тимчасово зупиняли роботу через відключення, переважно на короткий термін. 41% компаній змогли працювати безперервно, а 28% не зіткнулися з відключеннями.
Середні втрати робочого часу через ці перебої становили близько 4%. Найбільше від них постраждали мікро- та малі підприємства (57%), а також підприємства хімічної промисловості (6%). У регіональному розрізі найбільші втрати зафіксовані в Києві (13%) та Сумській області (9%).
Оцінки економічної політики
Оцінки економічної політики уряду залишаються переважно нейтральними. У травні 64% підприємств висловили нейтральне ставлення. Частка позитивних оцінок становить 6%, а негативних – 25%. Цей дисбаланс зберігається з літа 2023 року.
Про опитування
Щомісячне опитування New Monthly Enterprises Survey (NRES) від ІЕД охоплює до 500 промислових підприємств з 21 з 27 регіонів України. Дослідження проводиться регулярно з травня 2022 року.
Контекст: ринок праці в Україні
Український ринок праці залишається в стані дефіциту, що зумовлено війною, демографічними втратами та трудовою міграцією. За оцінками Міністра економіки, довкілля та сільського господарства Олексія Соболева, планується залучити додатково 4,5 млн осіб до 2035 року, насамперед громадян України.
На підконтрольній території проживає близько 31 млн осіб, з яких зайняті приблизно 13 млн, а ЄСВ сплачують лише 10,5 млн. За словами міністра, близько 2,3 млн людей з інвалідністю та близько 800 000 осіб пенсійного віку до 60 років не залучені до ринку праці. Він також підкреслив, що жінки та молодь продовжують стикатися з бар’єрами під час працевлаштування.
Уряд розраховує, що реформа трудового законодавства сприятиме створенню або легалізації близько 302 000 робочих місць та забезпечить щорічний фіскальний ефект у розмірі 43,4 млрд грн. Додатково, бізнес зможе заощадити близько 5,3 млрд грн щорічно завдяки переходу на трудові договори замість паперових трудових книжок, а також до 226 млн грн – через цифровізацію кадрового документообігу.