Уряд Юлії Свириденко оприлюднив деталізовану стратегію дій на поточний та майбутній роки. Серед пріоритетів – нарощення виробництва вітчизняних озброєнь та залучення коштів для цих цілей, інноваційні підходи до мобілізації, євроінтеграційні процеси та підтримка підприємств. Forbes Ukraine виділив головні ініціативи для бізнесу
Оформлюйте річну підписку на шість журналів Forbes Ukraine за вартістю чотирьох випусків. Для тих, хто цінує ексклюзивний контент, аналітику та практичні кейси, ця пропозиція стане ідеальним рішенням.
18 липня оновлений склад Кабміну презентував стратегію на 2025-2026 роки. «Основа документа – чотири пріорітетні вектори: безпека, гідність громадянина, економічний розвиток та відбудова, без якої неможливе майбутнє», – зазначила премʼєр-міністерка Юлія Свириденко.
Серед запланованих змін – пʼятирічна заборона на перевірки бізнесу, оптимізація регуляторних процедур, пошук інвестицій для промислових парків.
Популярне Категорія Гроші Дата 20 серпня «Перевірки не забороняються». Очільниця податкової Карнаух про «тінь» у сигаретах та Apple, мораторій на перевірки і долю банківської таємниці. Інтерв’ю
У планах уряду – запровадження спеціального режиму експорту зброї, впровадження платформи «е-ТЦК» та активізація процесів комплектування армії.
Стратегія також містить зобов’язання щодо Американсько-Українського інвестиційного фонду (створеного в рамках угоди про надра) та подальшої євроінтеграції.
Які кроки передбачає урядовий план на найближчі 18 місяців?
Основні зміни для підприємств: пʼятирічний мораторій на аудити, цифрові засоби комплектування та «Промисловий Рамштайн»
Уряд планує продовжити заборону на перевірки підприємств на п’ять років. Обмеження стосуватимуться як правоохоронних відомств, так і податкових органів. «Інспекції здійснюватимуться лише за критеріями ризику», – уточнив міністр економіки, довкілля та аграрної політики Олексій Соболев.
Аналогічний режим діє з початку серпня за рішенням РНБО для зменшення тиску на бізнес. Виняток – компанії, що виробляють підакцизну продукцію.
Інша ініціатива – розгортання Міністерством оборони до кінця 2024 року електронної системи «е-ТЦК» у додатку «Резерв+» та інших платформах. Це дозволить зменшити навантаження на ТЦК на 15% щомісяця.
Також до грудня цього року Міноборони має впровадити електронні сервіси для компаній з обліком співробітників призовного віку.
Міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболев.
До грудня заплановано запуск держпрограми «Промисловий Рамштайн», яка передбачає спеціальні умови поставок обладнання для відновлення виробництв.
Крім того, до 2026 року уряд намір залучити 10 млрд грн для підтримки індустріальних парків.
До кінця поточного року має запрацювати система «е-Дозвіл» для отримання бізнесом ліцензій та інших документів у цифровому форматі. До грудня 2026-го планується перевести 200 дозвільних процедур на декларативний принцип та скасувати 60.
Макроекономічна стабільність, інтеграція з ЄС та угода зі США
До кінця 2024 року Міністерство фінансів має визначити джерела довгострокового фінансування бюджету. Потреба у зовнішніх коштах на 2026 рік оцінюється в $45 млрд, з яких підтверджено лише $35 млрд, заявив міністр фінансів Сергій Марченко.
«Важливо враховувати, що цифри можуть корегуватися після 15 вересня, коли будуть уточнені всі потреби на 2026 рік», – додав представник Мінфіну.
До кінця 2025 року Кабмін має завершити аналіз відповідності українських законів стандартам ЄС та підготуватися до відкриття всіх переговорних кластерів. Усі шість кластерів мають розпочати роботу протягом наступного року.
Міністр фінансів Сергій Марченко.
Міністерство економіки планує реалізувати щонайменше три проєкти в рамках Американсько-Українського інвестиційного фонду до кінця 2026 року. Фонд, заснований у травні для втілення угоди про надра, спрямований на залучення інвестицій від західних корпорацій.
Перший розподіл доходів Фонду між країнами відбудеться у 2035 році відповідно до внесків. Нормативну базу планують завершити до кінця вересня.
Крім того, уряд прагне домовитись про відстрочку запровадження механізму вуглецевого коригування (CBAM) від ЄС. Впровадження CBAM є умовою членства в ЄС. За оцінками EY Україна за 2023 рік, це могло б призвести до збитків українських виробників у $300 млн.
Сили оборони: розвиток вітчизняного ВПК, квазіекспортні механізми та реформування набору
Міноборони розраховує залучити $120 млрд від міжнародних партнерів у 2026 році, з яких 50% має бути спрямовано на закупівлю української зброї.
До грудня цього року заплановано запустити спільні виробничі проєкти з Данією та Нідерландами та затвердити угоду Drone Deal зі США. Квазіекспорт передбачає відправку 80% виробленої зброї в Україну, а 20% – партнерам, пояснив міністр оборони Денис Шмигаль.
«Прямий експорт був би несправедливим стосовно наших захисників, які потребують більше ресурсів», – додав він.
До кінця 2026 року на приоритетних напрямах мають бути зведені 90% фортифікацій та протидронних систем, на інших ділянках – 80%.
Окремий пріоритет – набір військових. До кінця 2026 року Міноборони планує укладати 3500 контрактів щомісяця з громадянами та 1000 – з іноземцями. Ще 2500 осіб щомісяця планують залучати через добровільний вибір військових підрозділів.