Суперечки навколо введення з 1 вересня Реєстру прозорості відповідно до закону про лобіювання №3606-IX наближаються до фіналу. Лобістам не уникнути уваги НАЗК – відстрочення відповідальності в найближчій перспективі не передбачено. Які зміни чекають на компанії, які так чи інакше співпрацюють з державними органами? Роз’яснює старший менеджер зі зв’язків з органами влади CFC Big Ideas Олесь Дмитренко
Оформлюйте річну підписку на шість журналів Forbes Ukraine за вартістю чотирьох випусків. Якщо ви цінуєте високі стандарти, глибину аналізу та силу практичного досвіду, ця підписка створена спеціально для вас.
23 лютого 2024 року Верховна Рада схвалила закон №3606-IX «Про лобіювання», який набрав чинності 14 березня того ж року. Основою документу став Реєстр прозорості (лобістів), положення №1175 щодо якого 15 жовтня 2024 року затвердив Уряд, визначивши термін впровадження – до 1 січня 2025 року.
Через фінансово-технічні обставини старт реєстру перенесли на 1 вересня 2025 року. Таким чином, бізнес отримав дев’ять додаткових місяців для з’ясування деталей. Протягом цього часу НАЗК, що відповідає за систему, провела серію заходів з роз’яснення суспільству особливостей нового законодавства.
Популярне Категорія Гроші Дата Сьогодні «Повернути втрати війни». Кабмін запустить велику програму страхування воєнних ризиків для бізнесу. Forbes Ukraine дізнався деталі
«Навіщо нам ще одне регулювання?». Подібні коментарі лунали практично на кожній зустрічі між бізнесом і НАЗК. Пропоную змінити перспективу: яку державу ми будуємо? Адже стратегічний орієнтир – євроінтеграція. Це передбачає відкритість щодо впливу на законотворчий процес.
Проблема полягає в тому, що багато законодавчих ініціатив залишаються неясними. Хто є «замовником», чиї інтереси захищаються під час впливу на певний закон, чи не є нова нормативна ініціатива наслідком корупційних угод? Які права мають лобісти у взаємодії з державними інституціями?
Ще недавно закрита сфера лобіювання породжувала безліч подібних питань. Та тепер у кінці тунелю з’явився промінь.
Реєстр як інструмент протидії корупції
Українська антикорупційна система включає п’ять інституцій: тріаду «розслідування → прокуратура → суд» (НАБУ, САП, ВАКС), а також НАЗК (профілактика) і ЦПК (громадська організація), які зосереджені на держслужбовцях, тоді як діяльність лобістів до 1 вересня 2025 року залишалася поза регулюванням.
Чи відповідає «нове регулювання» концепції вільної ринкової економіки (з мінімальним втручанням держави у справи бізнесу)? Проста відповідь: ні, якщо не враховувати довгострокові ефекти. Проте чіткі правила гри для лобістів зміцнять Україну як внутрішньо, так і на міжнародній арені.
У контексті антикорупційної системи Реєстр прозорості стає логічним завершальним елементом.
Запити від бізнесу
З січня по серпень 2025 року бізнес міг ознайомитися із законом. Що викликало найбільше занепокоєння?
- Реєстр прозорості передбачає розкриття інформації. Це ускладнює роботу тих лобістів, які уклали угоди про конфіденційність (NDA) з клієнтами або не бажають розголошувати їхні дані.
- Впровадження реєстру створює додаткові бюрократичні навантаження. Необхідно фіксувати зустрічі з держслужбовцями, вказувати витрати на лобіювання, подавати звіти двічі на рік тощо.
- Закон вводить санкції за порушення, що несе фінансові та репутаційні загрози, враховуючи, що багато компаній навіть не усвідомлюють свою підлеглість цьому регулюванню.
Відстрочення відповідальності
Попри дискусії навколо закону, провідні бізнес-асоціації – ACC, EBA – загалом схвалили його з огляду на покращення прозорості та євроінтеграцію. Одночасно законопроєктом №13340-1 запропоновано відкласти адміністративну відповідальність на 12 місяців для перегляду договорів з клієнтами та адаптації до функціоналу реєстру.
Однак з 1 вересня 2025 року система запрацює повноцінно. Хіба що парламент згодіться підтримати ініціативу асоціацій.
П’ять ключових питань
Багато компаній запитують про тлумачення окремих норм. Розглянемо типовий приклад: «Ми виробники [ххх], наш статут обмежує іншу діяльність. Нас запрошують на конференції та круглі столи для висловлювання експертної думки щодо галузевого законодавства. Після цього вносяться зміни. Чи робить це нас лобістами, яких покарають за відсутність у реєстрі?».
Для розв’язання цієї дилеми достатньо відповісти на п’ять питань:
Що відноситься до лобіювання?
Важливо пам’ятати «три основи» закону: суб’єкт (лобіст), об’єкт (держорган) та предмет впливу (нормативно-правовий акт). Не будь-яка співпраця з владою є лобіюванням. Лише наявність усіх трьох елементів визначає його згідно із законом №3606-IX.
Чи потрапляємо під дію закону?
Найпростіше – з’ясувати, чи є у вашій взаємодії з владою «предмет» лобіювання (нормативно-правовий акт). Іншими словами: чи впливає ваша участь у подіях на законотворчий процес? За відсутності «предмета» співпраця з органами влади не кваліфікується як лобіювання.
Що робити, якщо компанія не займається лобіюванням, але впливає на законодавство?
Оптимальний варіант – укласти угоду з суб’єктом лобіювання (юридичною чи фізичною особою, включаючи ФОП), який представлятиме ваші інтереси. Це особливо актуально на старті дії реєстру, оскільки дозволить уникнути санкцій у разі порушень.
У компанії є юридичний відділ. Краще використовувати внутрішніх співробітників чи зовнішніх консультантів?
Кожен підхід має переваги. Варто оцінити ризики – фінансові та репутаційні – при порушенні закону. На початковому етапі їхня ймовірність висока. Якщо мета – мінімізувати ризики, залучення професійних лобістів стає раціональним рішенням.
При розширенні повноважень штатних працівників варто враховувати зростання бюрократичного навантаження. Кожну зустріч, пов’язану з лобіюванням, необхідно фіксувати у реєстрі, зазначаючи деталі взаємодії, витрати тощо.
Що містить реєстр?
Реєстр прозорості – онлайн-платформа під управлінням НАЗК. Його мета – забезпечити прозорість впливу лобістів на нормотворчі процеси. Це веб-ресурс із двома режимами: публічним для перегляду даних та приватним – для внесення інформації лобістами (особисті дані, напрями діяльності, вигодонабувачі, орієнтовний обсяг вигоди, витрати на діяльність).
Ключовим є облік кожної події або зустрічі, пов’язаної з предметом лобіювання: назва держоргану, ПІБ та посада співробітника, дата, витрати. Звітність подається двічі на рік.
Як бути, якщо ми лише листуємося з органами влади?
Якщо листи стосуються змін у законодавстві, діяльність визнається лобістською. У такому разі вимоги спрощуються: зазначати ПІБ держслужбовця не обов’язково, але назву відомства потрібно вказати.
Висновки
Компанії, чия діяльність прямо чи опосередковано впливає на законодавство, автоматично підпадають під дію закону, навіть якщо лобіювання не є їхнім основним профілем.
Існує три варіанти дій:
- Залучити зовнішніх фахівців: юридичні особи чи ФОП із експертизою в GR-сфері.
- Доручити облік внутрішнім працівникам: юристам або менеджерам, закріпивши за ними відповідальність.
- Залишитися в зоні ризику: отримати фінансові штрафи, репутаційні втрати чи інші санкції через невідповідність вимогам реєстру.
Реєстр прозорості формує правову основу для прозорого лобіювання, доповнює антикорупційну систему та створює бар’єр для незаконного впливу на законотворчий процес.