Починаючи з 1 січня 2025 року в Україні офіційно визначено спеціальність лобіста, проте нормативний акт діє без підтримки інфраструктури: Реєстр прозорості планують активувати до вересня, а фінансові санкції за порушення правил лобіювання можуть бути відтерміновані до 2026 року.
Юлія Маліч, керівниця з питань публічної політики Bolt та представниця ГО «Українська асоціація лобіювання» (ULA), пояснює, які складнощі виникли через прийняття закону та які дії можливі в умовах правової невизначеності.
Оформлюйте річну підписку на шість випусків Forbes Ukraine за вартістю чотирьох. Для тих, хто прагне отримувати перевірену інформацію, аналітику та практичні кейси, ця пропозиція ідеально підійде.
В Україні недарма жартують, що «лобізм існує, але про нього мовчать». З 1 січня 2025 року це вже не смішно: набув чинності закон №3606-IX «Про лобіювання». Він став першим документом, який легалізує професію лобіста та виводить її з тіні.
Однак існує парадокс: закон діє, але механізми його реалізації відсутні. Систему прозорості НАЗК, що вимагатиме від лобістів публікувати дані про діяльність, клієнтів і витрати, обіцяють запровадити до 1 вересня, а штрафи за порушення в галузі лобіювання пропонують перенести на 2026 рік.
Популярне Категорія Компанії Дата Сьогодні Нові обличчя Coca-Cola. Найбільший виробник напоїв України змінює одразу двох СЕО. Хто керуватиме компанією
Таким чином, ми отримали рік «перехідного періоду», щоб зрозуміти, як функціонувати за новими нормами, уникнувши хаосу.
У Брюсселі без реєстрації в EU Transparency Registry вам не видадуть доступ до парламентських приміщень. Така система працює понад десятиліття, реєструючи всі деталі — від клієнтів і бюджетів до зустрічей з чиновниками.
Український закон наближає нас до європейських стандартів. Для тих, хто вважає звітність обтяжливою, вона стане квитком до європейського політичного простору.
Що означає «звітувати»
Закон вимагає від лобістів подавати звіти кожні шість місяців: інформацію про замовників, інтереси, бюджети та контакти з посадовцями. Навіть п’ятихвилинна онлайн-розмова підлягає фіксації.
Фраза «зустрічі та інші форми комунікації» залишає простір для інтерпретацій. Телефонні дзвінки, листування, навіть неформальні бесіди — все це може вимагати включення до звітів. Але де межа?
Закон не конкретизує, а рекомендації від НАЗК поки відсутні. Вирішення про те, що саме потрапляє до реєстру, покладається на суб’єктів діяльності.
Також з’ясувалося, що витрати, пов’язані з лобіюванням, мають відображатися у звітах. Що саме включати: організацію заходів, дослідження чи інші інструменти впливу?
Чи стосується це лише центральних органів?
Об’єктами лобіювання є всі суб’єкти, що формують норми права: від уряду до місцевих органів влади. Київський департамент архітектури чи обласна адміністрація також потрапляють під звітність. Важливим є не рівень влади, а наявність повноважень ухвалювати рішення.
Як бути, наприклад, з керівником із Німеччини, який контактує з українським міністром щодо інвестиційного проекту?
Закон не вимагає резидентства від лобістів, тому іноземці мають або самостійно зареєструватися, або передати повноваження місцевому представнику. Але процедура поки не зрозуміла.
Реєстр прозорості: поточний стан
Восени 2024-го Кабмін затвердив положення про реєстр. Документ описує структуру бази, але не пояснює її функціонування.
Чи буде API для інтеграції, які формати підтримуватимуться, чи можна тестувати масове завантаження даних? НАЗК обіцяє зручний інтерфейс, але поки доступні лише загальні заяви.
Відкриті питання:
- Конфіденційність клієнтів у лобістських агенціях. Чи можна приховувати дані бенефіціарів за умов NDA? Положення не дають відповіді.
- Неформальні бесіди. Коли small talk перетворюється на лобіювання? Відповідь НАЗК: якщо є суб’єкт, об’єкт і мета впливу.
- Міжнародні комунікації. Чи фіксувати онлайн-дзвінки між іноземними країнами? Так, якщо вони стосуються української політики.
Чому важливий діалог з регулятором
У липні 2025 року відбулася зустріч НАЗК з Українською асоціацією лобіювання. Домовилися про створення FAQ та тренінги для практиків. Виявилося, що діяльність без реєстрації може спричинити відповідальність. Більше того, можливий моніторинг тих, хто публічно заявляє про свою роботу в соцмережах.
Парламент двічі відкладав питання: спочатку дію закону, потім штрафи. Це дає час на адаптацію, але зменшує мотивацію до реєстрації.
Виникає замкнуте коло: без реєстрацій немає даних для штрафів, без штрафів — стимулів до реєстрації.
Навіть у ЄС система недосконала. У 2024-му аудитори виявили прогалини в Transparency Register. Це навчальний приклад: система ефективна лише за умови відкритості чиновників. Україна має шанс уникнути цих помилок.
Три кроки для поточних дій
- Проаналізуйте всі контакти з посадовцями за останній рік — включаючи онлайн-спілкування.
- Оновіть договори з клієнтами: додайте умову про згоду на розкриття бенефіціарів.
- Створіть систему фіксації взаємодій (CRM або таблицю) з датами, іменами та темами.
- Розробіть внутрішні правила дотримання лобістських стандартів із прикладами складних ситуацій.
Прозорість — ознака зрілої демократії. Лобісти не бояться працювати відкрито, але потребують чітких правил. Поки триває уточнення закону, ключовим є встановлення власних стандартів.
Якщо Реєстр прозорості стане зручним інструментом для всіх, це просуне Україну до відкритого політичного процесу.
Ми, лобісти, зможемо сказати: «Так, ми впливаємо на рішення. І робимо це прозоро».