Аналітичний огляд: Лояльність співробітників в Україні.
Результати дослідження компанії Gradus вказують на значний розрив між рівнем довіри всередині команд та готовністю працівників рекомендувати роботодавця. Незважаючи на високий рівень довіри до колег та керівництва, індекс лояльності співробітників (eNPS) в Україні залишається у від’ємній зоні, що свідчить про наявність системних викликів у сфері управління персоналом.
Індекс лояльності: негативні показники та їхня динаміка
Лише 26% опитаних працівників класифікуються як промоутери, тобто співробітники, які готові позитивно відгукуватися про компанію як про робоче місце. На противагу цьому, 41% респондентів є детракторами, які, ймовірно, не рекомендуватимуть свого роботодавця. Решта 33% займають нейтральну позицію.
За цими показниками, індекс лояльності співробітників (eNPS) становить -15%. Це свідчить про те, що негативні відгуки переважають над позитивними. Важливо зазначити, що високий рівень довіри до безпосередніх колег (58%) та керівництва (56%) частково компенсує низьку загальну лояльність до компанії. Однак, ця внутрішня підтримка не транслюється у готовність рекомендувати компанію зовні.
Психологічна безпека та підтримка: критичні фактори
Дослідження висвітлює серйозний дефіцит психологічної підтримки на робочих місцях. Лише 16% працівників мають доступ до такої підтримки, тоді як 58% не мають такої можливості, а 26% не володіють інформацією про її наявність.
Кожен п’ятий працівник (20%) не відчуває психологічної безпеки на роботі та уникає обговорення свого стану через побоювання негативних наслідків. Цей фактор, особливо в контексті триваючої війни та зростаючого психологічного навантаження, може суттєво впливати на загальну задоволеність роботою та готовність рекомендувати компанію.
Ідеальний роботодавець: прагматичні очікування
Сучасні працівники мають чітке уявлення про “ідеальну” компанію. На першому місці залишається гідна винагорода (63%). Друге та третє місця займають гнучка модель роботи (37%) та позитивне і підтримуюче робоче середовище (35%).
Аналіз показує зсув пріоритетів: порівняно з попередніми періодами, знизилася значущість таких аспектів, як можливості для професійного та кар’єрного зростання, а також лідерство, що надихає. Натомість, запит на гнучкість роботи відчутно зріс. Це свідчить про те, що працівники менше очікують активного кар’єрного супроводу від компаній і більше цінують базову стабільність та можливість адаптувати робочий процес до особистих потреб.
Для роботодавців це означає необхідність перегляду стратегій у сфері управління персоналом. Фокус має бути зміщений з масштабних програм розвитку на вдосконалення тих аспектів, що безпосередньо впливають на щоденний досвід співробітників, зокрема, на забезпечення психологічної безпеки та гнучкості робочого процесу.
Джерело новини: news.finance.ua