Українські безпілотники успішно атакували морський термінал Каспійського трубопровідного консорціуму (КТК) у Новоросійську, що призвело до тимчасового припинення завантаження нафти. Президент Володимир Зеленський також повідомив про успішні атаки по трьох російських танкерах у Чорному морі. Ці події є частиною стратегії України щодо економічного тиску на Російську Федерацію шляхом ураження ключових об’єктів її нафтової інфраструктури.
Атака на КТК та російські танкери
Під час завантаження нафти на терміналі КТК у Новоросійську українські безпілотники здійснили атаку. За повідомленням консорціуму, після удару процес завантаження було призупинено. КТК зазначив, що цілями атаки стали два танкери під прапорами Ліберії та Маршаллових Островів, які мали міжнародні екіпажі. На одному з суден виникла пожежа, але вона була оперативно ліквідована, і обидва танкери залишилися на плаву. За офіційною інформацією КТК, внаслідок атаки ніхто з персоналу консорціуму чи членів екіпажів не постраждав, а розливу нафти не сталося.
Каспійський трубопровідний консорціум об’єднує підприємства Росії, США, Казахстану та низки країн Західної Європи. У консорціумі назвали удар «атакою на інтереси країн-учасниць КТК» та відзначили, що це вже п’ятий інцидент агресії проти цивільного об’єкта консорціуму.
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що підрозділи Служби безпеки України (СБУ) успішно атакували три нафтобази у Ставропольському краї, а Збройні сили України вразили ще один об’єкт паливної сфери в цьому ж регіоні. Крім того, за словами президента, в акваторії Чорного моря було зафіксовано точні влучання по трьох російських танкерах, що належать до так званого «тіньового флоту».
Роль КТК в експорті нафти
Каспійський трубопровідний консорціум (КТК) є міжнародним акціонерним товариством, яке експлуатує нафтопровід, що слугує ключовим маршрутом для експорту нафти з Казахстану на світові ринки через територію Російської Федерації. Трубопровід довжиною 1510 км з’єднує казахські родовища з чорноморським терміналом «Південна Озереївка» біля Новоросійська.
Акціонерами консорціуму є:
- Транснафта ПАТ (від імені РФ)
- KazMunayGas (державна нафтова компанія Казахстану)
- Кілька західних, переважно американських, компаній.
Варто зазначити, що через чинні санкції структура власності консорціуму може зазнавати змін, особливо щодо американських акціонерів.
Пропускна спроможність КТК становить 28,2 млн тонн нафти на рік, з яких 22 млн тонн – нафта каспійського походження. Існували плани щодо розширення потужностей до 67 млн тонн на рік.
Роль КТК в економіці РФ полягає не лише в експорті казахстанської нафти (що становить близько 80% від загального обсягу), але й у транспортуванні приблизно 20% російської нафти. Це робить систему КТК одним із найпотужніших нафтових експортних коридорів у світі. Термінал «Южная Озереевка» є ключовим пунктом відвантаження казахстанської нафти для міжнародних ринків.
Доходи від продажу нафти залишаються значним джерелом фінансування російського бюджету. Тому, незважаючи на міжнародний статус КТК, його інфраструктура стала легітимною ціллю для Сил оборони України в контексті економічного тиску на агресора.
Стратегічний тиск на російську нафтову галузь
Останніми місяцями українські сили оборони активно завдають ударів по об’єктах російської нафтової інфраструктури. Серед цілей – нафтопереробні заводи, нафтобази та логістичні вузли. Також відбувається цілеспрямоване ураження суден, які, за даними української сторони, належать до «тіньового флоту» Росії. Цей флот використовується для обходу міжнародних санкцій та продовження експорту нафти.
Атаки на КТК та російські танкери є частиною комплексної стратегії України, спрямованої на зменшення військового та економічного потенціалу Росії, шляхом блокування або ускладнення доступу до критично важливих експортних доходів. Успішні удари по енергетичній інфраструктурі Росії сприяють посиленню міжнародного тиску на державу-агресора та наближають завершення війни.