“>
Названо ключові виклики, які потребують негайного вирішення новим керівництвом України щодо промислового сектору: питання бронювання військовозобов’язаних працівників, підготовка до зимового періоду, включаючи дефіцит та вартість електроенергії, а також забезпечення безперервності програм підтримки в рамках ініціативи “Зроблено в Україні”. Таку думку висловив генеральний директор Федерації роботодавців України (ФРУ) Руслан Іллічов.
“Одним із першочергових завдань є ситуація з бронюванням, адже до 1 вересня необхідно пройти верифікацію, що є найважливішим питанням для бізнесу, оскільки без цього виникне проблема з кадровим забезпеченням”, – повідомив він інформаційному агентству “Інтерфакс-Україна”.
Іллічов зазначив, що промислові підприємства зазвичай не мають труднощів з критерієм заробітної плати для бронювання, оскільки рівень оплати праці на більшості з них перевищує 26 тис. грн.
“Однак, поки що не зовсім зрозуміло, як функціонуватиме запланований для верифікації координаційний центр. Час спливає, і, ймовірно, ми звернемося до уряду з пропозицією про подовження цього терміну на один місяць”, – додав очільник ФРУ.
Другим важливим завданням для нового виконавчого органу він визначив підготовку до зимового сезону, зокрема, очікуваний дефіцит електроенергії та її ціну.
“Це одне з головних запитань від промисловості: якою буде вартість електроенергії. Уряд Свириденка запровадив кілька слушних нововведень, зокрема так звані “довгі контракти”, що дають змогу бізнесу планувати витрати на електроенергію. У понеділок відбувся перший такий аукціон з продажу електроенергії, і весь запропонований обсяг було реалізовано”, – зазначив він.
Іллічов також наголосив на необхідності збереження чинних програм підтримки промисловості в межах загальнодержавної платформи “Зроблено в Україні”.
“Ми вважаємо їх надзвичайно ефективними: це і стимулювання локалізації виробництва, і галузева підтримка, як-от часткове відшкодування (25%, 15%) для покупців вітчизняної техніки та обладнання, грантові програми, завдяки яким багато компаній змогли придбати виробниче устаткування, та програма “5-7-9”, яку необхідно далі розвивати. Тобто, всю платформу “Зроблено в Україні” слід щонайменше зберегти та вдосконалювати”, – переконаний генеральний директор ФРУ.
Пріоритетними він також назвав питання, пов’язані з воєнними ризиками, підвищенням ефективності системи страхування, підтримкою підприємств, що постраждали від руйнувань, та спрощенням доступу до фінансових ресурсів.
“Ми спостерігаємо, що у 2025 році 71% усіх капітальних інвестицій становлять власні кошти підприємств, що на 20% більше, ніж у 2024 році. Іноземний капітал становить менше 1%. Це свідчить про те, що український бізнес є головним інвестором у країні, наші компанії продовжують розбудову та розвиток виробництва, і для них так само потрібні стимули для інвестування та більш прозорий, спрощений доступ до фінансових коштів”, – поінформував Іллічов.
Він додав, що існують проєкти підтримки в індустріальних парках, які демонструють позитивні результати, проте більшість компаній залежать від державних стимулів для інвестування.
“Тому серед наших головних пріоритетів – ухвалення законопроєктів щодо “капексів” (часткова компенсація капітальних інвестицій через податки), розроблених Дмитром Кисилевським, який вже пройшов перше читання. Нам потрібні ці інструменти для подальшого стимулювання зростання інвестицій. Це також може бути стовідсоткова амортизація основних засобів під час їх введення в експлуатацію”, – зазначив він.
Крім того, на думку Іллічова, необхідно змінити політику Національного банку, оскільки, на його погляд, наразі вона обмежує кредитування реального сектору економіки.
“Регуляторні вимоги, які залишаються такими самими, як до війни, вимоги до позичальників – все це потребує змін, більшої гнучкості. Необхідно створити нову систему кредитування, можливо, з розширеним спектром інструментів, таких як портфельні гарантії, щоб бізнес мав більше можливостей для отримання доступних кредитів. Звісно, програма “5-7-9″ функціонує, але вона не призначена для великого бізнесу, а серед наших найуспішніших експортерів – саме великі компанії”, – пояснив експерт.
Він також нагадав про такі проблеми, як збитки для вітчизняного бізнесу від запровадження з 1 липня тарифних квот на металопродукцію та необхідність сплати за СВАМ-сертифікати з 2027 року, а також про можливі затримки у вирішенні питань, пов’язаних із реорганізацією міністерств.
“Відбудеться поділ міністерств, і тут виникають питання щодо дозволів та ліцензій, аби це не стало серйозним ударом для бізнесу. Тому ми очікуємо та наголошуємо, що в умовах війни потрібен максимально технологічний перехід та оновлення, щоб уникнути затримок”, – підсумував генеральний директор ФРУ.
Як повідомлялося, Верховна Рада України 16 липня 2026 року призначила Сергія Корецького на посаду прем’єр-міністра України та затвердила новий склад уряду.