>
Фото: McKinsey & Company
Гірничо-металургійний комплекс має потенціал стати одним з рушіїв відновлення економіки, Україна та Європейський Союз володіють взаємодоповнюючими сильними сторонами у цій сфері, тому вирішення її нагальних питань буде входити до пріоритетних завдань Міністерства економіки та довкілля, наголосив його новопризначений керівник Олександр Кравченко.
“Ця сфера робить значний внесок у економічну стабільність держави. Водночас, вона, мабуть, найбільше постраждала від наслідків війни. Пошук відповідей на виклики, з якими зіштовхується український ГМК, є одним із головних завдань моєї роботи”, – зазначив він у соціальній мережі Facebook у неділю, в день вшанування працівників металургійної та гірничодобувної промисловості.
Кравченко нагадав, що, незважаючи на воєнні ризики, руйнування інфраструктури та збільшення логістичних витрат, у 2025 році підприємства гірничо-металургійного сектору сформували 7% валового внутрішнього продукту України та 15% загального обсягу експорту товарів. Близько 20% усіх інвестицій у промисловість України припадає саме на ГМК.
Міністр також додав, що галузь забезпечує зайнятість для 70 тисяч осіб на металургійних підприємствах та ще понад 280 тисяч – у пов’язаних секторах.
На його переконання, Україна має шанс стати одним з основних постачальників високоякісної залізорудної сировини та іншої продукції, необхідної для процесу декарбонізації європейської металургії. Це, у свою чергу, відкриває нові перспективи для промислової співпраці, залучення інвестицій та глибшої інтеграції в європейські виробничі ланцюги.
Як стало відомо з даних “Укрметалургпрому”, українські металургійні підприємства за січень-червень поточного року скоротили виробництво загального прокату на 4,3% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року, досягнувши 2,94 млн тонн. Виробництво сталі зменшилося на 3,2% – до 3,57 млн тонн, а чавуну – на 0,2%, до 3,67 млн тонн.
У 2025 році в Україні виробництво прокату зросло на 4,8% порівняно з 2024 роком, сягнувши 6,52 млн тонн, а виробництво чавуну збільшилося на 11,2%, до 7,88 млн тонн. Водночас, виплавка сталі скоротилася на 2,2% – до 7,41 млн тонн.
У довоєнному 2021 році було вироблено 21,175 млн тонн чавуну, 21,37 млн тонн сталі та 19,08 млн тонн прокату.
Українські металурги висловлювали невдоволення попереднім урядом через, на їхню думку, недостатній захист у торговельних відносинах з ЄС. Це стосувалося запровадження CBAM на початку поточного року та скорочення безмитних експортних квот з середини року. Крім того, вони виступають проти запланованого підвищення тарифів “Укрзалізниці” на 30% та закликають враховувати специфіку галузі при встановленні тарифів на електроенергію.
У середині вересня минулого року Міністерство економіки інформувало про проведення координаційної наради за участю представників ГМК, Міненерго, НКРЕКП, “Укрзалізниці” та “Укренерго”. Тодішній керівник міністерства Олексій Соболев охарактеризував її мету як “розробку рішень для зниження витрат українських металургів, збереження експортного потенціалу підприємств та підтримки виробництва”. За його словами, серед ключових питань на той час були вартість електроенергії для металургійних виробництв, логістичні витрати та дефіцит сировини. З початку поточного року було запроваджено обмеження на експорт металобрухту з України.