>
Фото: НБУ
Фахівці Міжнародного валютного фонду (МВФ) запропонували Національному банку України розглянути можливість більшого пом’якшення реального ефективного обмінного курсу національної валюти для скорочення дефіциту платіжного балансу, як зазначено у матеріалах першого перегляду Програми розширеного фінансування EFF, оприлюднених на сайті Фонду, що підтверджує повідомлення ЗМІ про таку розмову.
“НБУ визнав висновки оцінки зовнішнього сектору, проведеної експертами, проте вважав, що оцінка дисбалансу реального ефективного обмінного курсу є перебільшеною, зазначивши, що стандартні моделі поточного рахунку не відповідають умовам воєнного часу”, – йдеться у документі МВФ.
“Влада наголосила, що дефіцит поточного рахунку передусім відображає зростання бюджетного дефіциту, необхідного для покриття військових витрат, водночас підкресливши, що ризики для зовнішньої позиції пом’якшуються значною часткою пільгового зовнішнього фінансування від офіційних партнерів”, – пояснили у Фонді позицію Нацбанку та уряду.
У МВФ зазначили, що для нормалізації поточного рахунку України у середньостроковій перспективі потрібна фіскальна консолідація, включаючи цілеспрямовані податкові заходи для обмеження імпорту певних товарів, зокрема невеликих посилок. На думку Фонду, така політика разом із поступовим пом’якшенням валютних обмежень та зростанням гнучкості обмінного курсу, сприятиме зменшенню зовнішніх дисбалансів, підвищенню продуктивності та конкурентоспроможності України, а також забезпеченню зовнішньої стійкості.
Українська сторона у оновленому Меморандумі про економічну та фінансову політику зауважила, що реалізація ризиків, пов’язаних із війною на Близькому Сході, зокрема зростання світових цін на енергоносії та збільшення невизначеності, зумовила необхідність тимчасового збільшення обсягів валютних інтервенцій для збереження стабільних ринкових умов. Це, своєю чергою, призвело до очікуваного невиконання цільового показника щодо чистих міжнародних резервів на кінець червня на $2,88 – 3,08 млрд.
“Незважаючи на складні умови, гнучкість обмінного курсу зросла з кінця 2025 року, що свідчить про ефективне впровадження НБУ режиму керованого плаваючого обмінного курсу та його прихильність до поступового переходу до повноцінної системи інфляційного таргетування з гнучким обмінним курсом”, – йдеться у меморандумі.
Нацбанк обіцяє й надалі продовжувати застосовувати підхід до валютних інтервенцій, спрямований на посилення ролі обмінного курсу як поглинача шоків, водночас запобігаючи надмірній його волатильності.
“НБУ наголосив, що, враховуючи структурний дефіцит валюти у приватному секторі та значний зовнішній приплив до державного сектору, його роль у посередництві потоків валюти на ринок залишається критично важливою для впорядкованого функціонування ринку”, – описав Фонд позицію Нацбанку.
Українська сторона, згідно з оновленим меморандумом, зобов’язується до кінця серпня провести комплексний аналіз валютних заходів, реалізованих на сьогоднішній день, та продовжити роботу над механізмами перехідного періоду, зокрема оцінює можливі зміни до законів про валюту та про НБУ з метою забезпечення поступового та поетапного скасування особливостей валютного регулювання та інших заходів, запроваджених під час воєнного стану.
У свою чергу МВФ вважає, що валютна лібералізація має залежати від виконання ключових передумов, включаючи глибші валютні ринки, добре закріплені інфляційні очікування та стійку фінансову стабільність, водночас збалансовуючи їх з економічними потребами.