Іпотека в межах програми “єОселя” переписує правила: найнижчий відсоток за останні 15 років

“`html class=”bg-white border border-yellow-200 rounded mb-4 p-4″>

Іпотека в межах програми “єОселя” переписує правила: найнижчий відсоток за останні 15 років 2

Кредити на нерухомість в Україні ніколи не відзначалися сталістю – їхні показники безперервно змінювалися під впливом різноманітних економічних та політичних обставин.

Незважаючи на складні випробування, сфера іпотечного кредитування поступово прогресує – сьогодні громадяни України мають можливість придбати житло під значно нижчі відсотки, аніж навіть п’ять-десять років тому.

Це відображено в аналітичному дослідженні Центру економічних досліджень та прогнозування “Фінансовий пульс”.

“Відсоткові ставки за іпотекою є своєрідним показником загального стану економічної системи. Вони залежать не тільки від облікової ставки Національного банку України, але й від вартості грошових ресурсів для комерційних банків, рівня інфляції, зацікавленості у позиках, конкурентного середовища, валютного курсу та багатьох інших факторів”, – наголошує Діляра Мустафаєва, голова аналітичного відділу “Фінансового пульсу”.

Згідно з даними Національного банку України, середня зважена відсоткова ставка за іпотечними кредитами в Україні протягом 2006–2021 років коливалася в межах від 11,8% до 20,6%. Середній показник за цей період становив 16,2%.

Найвищий показник ставки – 20,6% – було зафіксовано у 2009 році, на тлі економічної кризи, високої інфляції та значного зростання курсу долара. 

“У той період українці активно інвестували в нерухомість на тлі падіння курсу гривні та відсутності довіри до банківських установ. Банки, зі свого боку, намагалися задовольнити попит, пропонуючи кредити навіть з мінімальним початковим внеском. Це призвело до зростання ризиків та відсоткових ставок”, – зауважує Мустафаєва.

У 2015–2016 роках ринок демонстрував спроби стабілізації: середні зважені ставки знизилися до 11,8%–12,4%. Однак вже у 2017 році через валютні обмеження та конвертацію кредитів у гривню ставка знову підвищилася – до 17,4%.

Реальний прорив стався після 2022 року, коли було започатковано державну програму “єОселя”. За словами Діляри Мустафаєвої, саме ця програма зробила іпотечне кредитування справді доступним для широкого кола громадян.

“Програма “єОселя” кардинально трансформувала ситуацію на ринку. По-перше, вона надала можливість отримати позики під 3–7% річних. По-друге, стимулювала первинний ринок нерухомості. І, по-третє, продемонструвала, як держава може ефективно взаємодіяти з банками для вирішення соціально значущої проблеми – забезпечення громадян житлом”, – зазначає експертка.

У 2022 році середньозважена ставка знизилася до 8,6%, у 2023 – до 9,4%, а у 2024 – до 8,8%. Крім того, у 2024 році програму “єОселя” переорієнтовано на підтримку первинного ринку, тобто нерухомості від забудовників.

“За офіційними даними, вже кожна друга іпотека в рамках програми “єОселя” оформлюється на житло первинного ринку. Це надзвичайно важливо в умовах воєнного часу, коли зруйновано понад 13% житлового фонду, а 3 мільйони українців проживають у пошкодженому житлі”, – підкреслює Діляра Мустафаєва.

Позитивні тенденції відзначаються і в будівельній сфері. За результатами 2024 року обсяги зданої в експлуатацію житлової нерухомості зросли на 32% і досягли 85% від довоєнного рівня.

“Іпотека – це не лише можливість отримати власне житло. Це каталізатор для економіки, який активізує супутні галузі, створює робочі місця, формує податкові надходження. І ми вже спостерігаємо, як належним чином організована державна підтримка приносить мультиплікативний ефект – кожна вкладена гривня повертається у вигляді зростання ВВП”, – підсумовує Мустафаєва.

Інформація:

Громадська організація «Центр економічних досліджень та прогнозування «Фінансовий пульс» була заснована 2 березня 2015 року з метою об’єднання зусиль учасників та експертів фінансового ринку України для його розвитку та вдосконалення.

Цілі, досягненню яких сприятиме діяльність Центру:

  •  Покращення якості законодавчої бази, що регламентує діяльність фінансового ринку, усунення регуляторних перешкод, які гальмують його повноцінний розвиток
  • Збільшення прозорості функціонування фінансових установ
  • Розробка нових ринкових інструментів та операційних механізмів, зокрема через впровадження найкращих міжнародних практик
  • Підвищення рівня фінансової обізнаності населення
  • Сприяння реалізації економічних реформ, включаючи фінансову децентралізацію
  • Сприяння розвитку підприємницької діяльності тощо.

Дата: 10.06.2025 Джерело: Фінансовий пульс “`

Джерело

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *