Україна повинна й надалі забезпечувати своїм експортерам вихід на зовнішні ринки та прагнути до розширення квот – “Інтерпайп”

“>

Україна повинна й надалі забезпечувати своїм експортерам вихід на зовнішні ринки та прагнути до розширення квот – "Інтерпайп" 2

Фото: https://interpipe.biz/

Україна повинна продовжувати відстоювати право своїх експортерів на вихід на зовнішні ринки, зокрема на європейський, зазначила GR-директорка компанії "Інтерпайп" Наталя Сидорук під час онлайн-дискусії "Від зими до зими: як відновлюється українська економіка?", організованої Центром економічної стратегії.

Як зазначає компанія, протягом повномасштабної війни український промисловий гігант "Інтерпайп" змушений був безперервно пристосовуватися до численних викликів: від військових загроз, пов’язаних із близькістю до лінії фронту, до проблем з енергопостачанням та дефіцитом кваліфікованих кадрів. З 1 липня поточного року, з введенням Євросоюзом нової системи тарифних квот для імпорту сталі, для групи розпочався черговий складний етап.

При цьому наголошується, що за перші 22 дні липня компанія вже використала значну частину своєї квартальної квоти на експорт безшовних труб до ЄС. Ймовірно, вже наступного місяця безмитна квота буде вичерпана, і для продовження поставок до Європи доведеться сплачувати мито у розмірі 50%. Тому "Інтерпайп" знову звертається до Єврокомісії з проханням якомога оперативніше виправити свою технічну помилку, яка виникла через використання даних Євростату, відмінних від офіційних, при прийнятті регламенту. Внаслідок цього річна квота України для безшовних труб виявилася заниженою щонайменше на 30% порівняно з тим, яка була б, якби використовувалися коректні дані.

"Компанія досить обережно оцінює можливості перенаправлення поставок на інші ринки. Китайські виробники безшовних труб вже повністю задіяли свої квоти в ЄС і спрямовують надлишки продукції на інші ринки, створюючи там додаткову конкуренцію. Крім того, викликає серйозне занепокоєння постійне ускладнення логістичних можливостей через систематичні обстріли українських морських портів", – повідомила Сидорук.

Вона висловила сподівання, що український уряд, незважаючи на нещодавні кадрові зміни, продовжить захищати доступ експортерів на зовнішні ринки та врегулює функціонування Торгового представника.

"Україні необхідно поповнювати державний бюджет завдяки надходженню валюти, а цю валюту країна може отримувати насамперед на зовнішніх ринках", – підсумувала топ-менеджерка.

Як раніше повідомлялося, "Інтерпайп" вважає квоти ЄС на постачання безшовних труб заниженими на 30% через статистичну похибку і сподівається на їх коригування до завершення третього кварталу поточного року. Згідно з відповідною заявою компанії, через статистичну помилку та невиконані зобов’язання "Інтерпайп" сигналізує про заниження євроквоти на безшовні труби для України на 30%. Водночас нагадується, що з 1 липня 2026 року в ЄС набув повної чинності новий механізм захисту ринку сталі. Імплементаційний регламент, опублікований 30 червня 2026 року, передбачає виділення для України окремої тарифної квоти в дев’яти категоріях продукції загальним обсягом 1 млн 49,960 тис. тонн на рік.

"Українська промислова компанія "Інтерпайп" вважає, що суттєва статистична помилка негативно вплинула на розмір квоти, виділеної для категорії безшовних труб України. Крім того, згідно з власними розрахунками компанії, квота не відображає преференційного режиму для України, передбаченого регламентом, ухваленим Європейським Парламентом 19 травня 2026 року", – йдеться в заяві.

Також уточнювалося, що в категорії безшовних труб Україні було виділено річну квоту у розмірі 80,670 тис. тонн. Однак протягом усього процесу консультацій українські державні органи неодноразово інформували Єврокомісію, що ця цифра базується на помилці в даних: значна частка українського експорту до ЄС протягом 2022-2024 років, як підтвердив Євростат, не була повністю відображена в базових розрахунках. Як наслідок, квота України для цієї категорії продукції занижена щонайменше на 30% порівняно з тим, якби використовувалися коректні дані.

Окрім цієї технічної проблеми, "Інтерпайп" вважає, що імплементаційний регламент не забезпечує в повній мірі преференційного режиму для України, країни-кандидата на вступ до ЄС, яка стикається з винятковою безпековою ситуацією, що було передбачено регламентом. Зокрема, під час розрахунку частини квот, який застосовується до режиму найбільшого сприяння, до України застосовувалися ті ж самі умови, що й до основних світових експортерів, включаючи країни з документально підтвердженими надлишковими неринковими потужностями. Аналогічно до України застосовувалася та сама методологія, що й до решти партнерів по ЗВТ, без диференціації, прямо передбаченої регламентом.

"Інтерпайп" розцінює поточний розмір євроквот на сталь як серйозний удар по Україні та українській металургійній галузі, яка продовжує функціонувати у прифронтових регіонах в умовах воєнного стану. Крім того, розподіл цих квот не враховує значних соціальних та економічних наслідків для тисяч працівників, їхніх родин та громад, які залежать від української металургії. Метою нового захисного механізму є вирішення проблеми глобальних надлишкових неринкових сталеливарних потужностей. У цьому аспекті Україна явно не є частиною проблеми", – заявив генеральний директор "Інтерпайпу" Лука Занотті.

Він, як керівник компанії "Інтерпайп", яка страждає від війни, очікує, що Єврокомісія скоригує дані в категорії безшовних труб для України до кінця третього кварталу 2026 року, "що є єдиним справедливим шляхом для виправлення допущених помилок".

"Інтерпайп" – українська промислова компанія, що спеціалізується на виробництві сталевих труб та продукції для залізничного транспорту. Продукція компанії реалізується більш ніж у 50 країнах світу через мережу торгових представництв, розташованих на ключових ринках Близького Сходу, Північної Америки та Європи.

До складу компанії входять шість промислових об’єктів: "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод (НТЗ)", "Інтерпайп Новомосковський трубний завод (НМТЗ)", "Інтерпайп Ніко-Тьюб", "Дніпропетровський Втормет", електросталеплавильний комплекс "Дніпросталь" під брендом "Інтерпайп Сталь" та трубний завод у Румунії Interpipe Roman. Загальна кількість співробітників компанії складає близько 9,5 тис. осіб. Кінцевим власником Interpipe Limited є український підприємець та філантроп Віктор Пінчук разом із членами своєї родини.

Джерело

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *