Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) завершило оцінку ризиків для декларацій, поданих за 2025 рік. Результати аналізу виявили, що посадовці задекларували значні обсяги активів, зокрема готівку майже у 90 валютах світу, криптовалюту на суму близько 839 млн грн, закордонну нерухомість вартістю понад 4,1 млрд грн та дорогоцінні метали на суму понад 1,2 млрд грн.
НАЗК застосувало логічний та арифметичний контроль (ЛАК) для оцінки декларацій, що дозволило сформувати рейтинг ризику для кожної з них. Цей показник є ключовим для відбору декларацій до повної перевірки на основі ризик-орієнтованого підходу.
Принцип роботи логічного та арифметичного контролю
ЛАК є автоматизованою системою, яка аналізує інформацію, зазначену в деклараціях, та порівнює її з даними з державних реєстрів та інших інформаційних систем. Важливо зазначити, що система не здатна виявити активи або майно, якими декларант або члени його сім’ї фактично користуються, якщо вони не підлягають державній реєстрації або відсутні в офіційних реєстрах. Тому логічний та арифметичний контроль є лише одним з елементів системи фінансового контролю.
Для забезпечення комплексної перевірки НАЗК також проводить повні перевірки декларацій та моніторинг способу життя суб’єктів декларування.
Повна перевірка декларацій передбачає:
- Перевірку достовірності задекларованих відомостей.
- Визначення точності оцінки активів.
- Перевірку на наявність конфлікту інтересів.
- Виявлення ознак необґрунтованості активів та незаконного збагачення.
Статистика поданих декларацій
Під час кампанії декларування, яка тривала з 1 січня до 31 березня 2026 року, до Єдиного державного реєстру декларацій було подано понад 634 тисячі декларацій. Автоматизовану перевірку пройшли 40,3% декларацій, які відповідали встановленим критеріям. До таких критеріїв належать:
- Наявність достатніх даних для ідентифікації членів сім’ї та об’єктів декларування.
- Інформація, що може бути перевірена шляхом зіставлення з державними реєстрами та автоматичних розрахунків.
- Декларації, подані за звітні періоди після 2021 року.
Географія закордонних витрат декларантів
НАЗК здійснило аналіз видатків посадовців, задекларованих за кордоном у 2025 році. Найбільшу суму коштів було витрачено у Туреччині — понад 1,15 мільярда гривень. До трійки лідерів за обсягами закордонних витрат також увійшли Австрія (698,3 млн грн) та США (296,9 млн грн).
Структура готівкових заощаджень
Найбільші обсяги готівки посадовці та члени їхніх сімей традиційно зберігають у національній валюті — гривні. Серед іноземних валют домінують долар США та євро. Однак, декларації також містять інформацію про готівку в майже 90 валютах світу. До п’ятірки найбільш поширених валют за обсягами готівкових заощаджень увійшли також угорський форинт та японська єна.
Обсяги задекларованої криптовалюти
Криптовалюта, як віртуальний актив, підлягає декларуванню. Посадовці повідомили, що станом на кінець 2025 року володіють криптовалютами на загальну суму майже 839 мільйонів гривень.
Серед ТОП-5 криптовалют, які найчастіше декларуються, виділяються:
- Tether (USDT): задекларовано на понад 278 млн грн.
- Bitcoin: на понад 150 млн грн.
- Ethereum: на понад 100 млн грн.
- Ripple: на понад 46 млн грн.
- Binance Coin (BNB): на понад 9 млн грн.
Найбільшу сукупну вартість криптовалюти, а це понад 623 мільйони гривень, задекларували суб’єкти, які у графі “посада” обрали позначку “Інше”.
Серед категорій державних службовців найбільші обсяги криптовалюти задекларували:
- Державні службовці категорії «В» — понад 109 млн грн.
- Категорії «Б» — понад 52 млн грн.
- Категорії «А» — понад 19 млн грн.
- Посадові особи місцевого самоврядування п’ятої категорії — понад 14 млн грн.
Найбільшу вартість криптоактивів задекларували посадовці Києва — майже 265 млн грн. Також значні обсяги задекларовано посадовцями Одеської (понад 99 млн грн), Київської (понад 70 млн грн), Дніпропетровської (понад 63 млн грн) та Закарпатської (понад 57 млн грн) областей.
Закордонна нерухомість
Аналіз декларацій за 2025 рік показав, що посадовці та члени їхніх сімей задекларували за межами України 3 904 об’єкти нерухомості, загальною вартістю понад 4,1 мільярда гривень.
ТОП-5 країн за кількістю задекларованих об’єктів нерухомості:
- Німеччина — 757 об’єктів.
- Польща — 503 об’єкти.
- Іспанія — 282 об’єкти.
- Болгарія — 251 об’єкт.
- Велика Британія — 161 об’єкт.
Понад три чверті всіх задекларованих об’єктів становлять квартири — 3 064 одиниці. На другому місці — житлові будинки (362 одиниці).
Більша кількість об’єктів оформлена на членів сімей декларантів. Так, члени сімей є власниками 2 033 об’єктів закордонної нерухомості на суму 2,2 млрд грн, тоді як самі декларанти володіють 1 871 об’єктом на понад 1,9 млрд грн.
Найдорожча закордонна нерухомість за сукупною задекларованою вартістю розташована в Іспанії, Великій Британії, Польщі, США та Болгарії.
Задекларовані дорогоцінні метали
Загальна вартість задекларованих дорогоцінних металів посадовцями та членами їхніх сімей перевищує 1,2 мільярда гривень.
Із зазначеної суми, власні дорогоцінні метали декларантів оцінені на понад 952,5 млн грн, а активи членів їхніх сімей — на понад 247,9 млн грн.
Найбільшу вартість серед задекларованих дорогоцінних активів становить золото у злитках або пластинах — понад 1,05 мільярда гривень. Це основний вид дорогоцінного активу як у самих декларантів, так і в членів їхніх сімей.
Крім золота, до переліку задекларованих дорогоцінних активів входять:
- Монети — на 139,7 млн грн.
- Срібло у злитках або пластинах — понад 4,6 млн грн.
- Золото у порошку — понад 1,6 млн грн.
- Платина у злитках або пластинах — понад 746 тис. грн.
- Паладій у злитках або пластинах — понад 286 тис. грн.
Альона ЛістуноваКореспондент-редактор
Дізнатися більше на: news.finance.ua