“>
Очільник Національного банку України (НБУ) Андрій Пишний звернувся до банківських установ із рекомендаціями стосовно надання підтримки суб’єктам господарювання реального сектору, які зазнали збитків внаслідок погіршення безпекової обстановки, та закликав зосередити особливу увагу на критично важливих галузях економіки.
"Забезпечення збереження доступу бізнесу до банківського кредитування є одним із першочергових чинників стійкості економіки держави та її експортного потенціалу в умовах воєнного стану", – зазначив він у своїй публікації на Facebook у п’ятницю.
Пишний підкреслив, що систематичні атаки з боку Росії на об’єкти енергетичної, логістичної, складської та портової інфраструктури створили значні труднощі для діяльності українських компаній, зокрема, через обмеження можливостей морських перевезень.
Затримки або тимчасові припинення експорту негативно впливають на грошові потоки підприємств, призводять до накопичення готової продукції, порушення виробничих та логістичних ланцюгів, а також знижують здатність бізнесу вчасно погашати кредити та отримувати нове фінансування.
Національний банк рекомендував фінансовим установам розглядати можливість індивідуальної допомоги позичальникам, зокрема, шляхом реструктуризації їхніх боргів, корегування графіків погашення або застосування інших інструментів, що відповідають внутрішнім політикам управління ризиками.
"Водночас, реструктуризація не повинна використовуватися як засіб для приховування неплатоспроможності позичальника", – наголосив голова НБУ.
Банкам також було рекомендовано постійно моніторити фінансовий стан суб’єктів господарювання, враховуючи логістичні обмеження, тенденції зміни цін і попиту, втрату виробничих та господарських зв’язків, а також чинні регуляторні особливості оцінки кредитного ризику під час дії воєнного стану.
Окремо НБУ звернувся з наполегливим проханням забезпечити безперервність кредитування агропромислового комплексу, насамперед для фінансування осінньої посівної кампанії та інших ключових виробничих процесів.
Банкам порадили активніше застосовувати програми підтримки аграрних підприємств та розглядати можливість прийняття готової продукції як заставного забезпечення для кредитів.
Передбачається, що чинні специфічні умови оцінки кредитного ризику будуть розширені, щоб у визначених випадках банки могли не застосовувати певні ознаки дефолту до юридичних осіб, які потребують короткострокової реструктуризації та здатні відновити виконання боргових зобов’язань.
Також планується збільшити можливості для врахування вартості застави у вигляді товарів в обігу або продукції, що перебуває в переробці, для підприємств агропромислового сектору, зокрема, шляхом підвищення коефіцієнта ліквідності такої застави.
Запропоновані зміни до регуляторних норм матимуть тимчасовий характер та будуть чинними протягом одного року з моменту їх впровадження.
"Запропоновані заходи не повинні призводити до приховування проблемних кредитів або замінювати якісне управління ризиками. Їхня мета – допомогти життєздатному бізнесу подолати період тимчасових труднощів без втрати доступу до фінансування", – додав Пишний.
Як стало відомо, під час брифінгу за підсумками прийняття рішення щодо облікової ставки 30 липня НБУ зазначив, що останнім часом фокус російських атак змістився на виробничі потужності бізнесу та логістичну інфраструктуру, зокрема морську, що обмежує економічну активність, збільшує витрати підприємств та посилює фундаментальний ціновий тиск.