Народний депутат України про необхідність підвищення військового збору
Україна отримує значну міжнародну підтримку, однак надмірна залежність від зовнішнього фінансування в довгостроковій перспективі є нестійкою. Слова Джона Кеннеді, 35-го Президента США, “Не питай, що твоя країна може зробити для тебе, запитай, що ти можеш зробити для своєї країни” є надзвичайно актуальними в поточних умовах.
10 жовтня 2024 року Верховна Рада України у другому читанні ухвалила законопроєкт №11416-д, який передбачає підвищення ставки військового збору з 1,5% до 5%. Це рішення є важливим кроком для мобілізації внутрішніх ресурсів, необхідних для забезпечення обороноздатності країни в умовах агресії.
Фінансова спроможність обороноздатності
Забезпечення безпеки потребує значних фінансових вкладень. Минулого року видатки на оборону та безпеку сягнули 40,5% ВВП, що майже вдвічі більше порівняно з 2022 роком. Україна увійшла до числа країн-лідерів за обсягом військових витрат, а за їхнім співвідношенням до ВВП посідає перше місце у світі.
За оцінками Кабінету міністрів України, запропоновані податкові зміни дозволять додатково залучити 58 млрд грн до державного бюджету цього року та 137 млрд грн – наступного. Водночас, уряд наголошує, що фінансування одного військовослужбовця коштує бюджету 1,2 млн гривень, а цьогорічний дефіцит фінансування військових потреб становить щонайменше 500 млрд грн.
Історичний контекст податкової політики у воєнний час
Україна не єдина держава, яка переглядає свою податкову політику під час збройних конфліктів. Витрати на оборону є довгостроковим викликом, і для забезпечення стабільного фінансування армії критично важливими є ефективні податкові механізми.
Приклади із світової практики
- США: Перший прибутковий податок (income tax) був запроваджений для фінансування Громадянської війни. Під час Першої світової війни максимальна ставка податку зросла з 7% до 77%. Протягом Другої світової війни, для покриття витрат, США отримували майже 50% фінансування за рахунок податків, а ставка податку на надприбуток сягала 90%. У 1942 році було введено “податок на перемогу” (Victory tax) у розмірі 5% на індивідуальні доходи, що перевищували $624. Цей податок відіграв важливу роль у підтримці національної безпеки.
- Ізраїль: У відповідь на загрози національній безпеці після Шестиденної війни 1967 року, Ізраїль запровадив військовий збір у розмірі 8,33% від доходів громадян та 2% від прибутків компаній. Податки продовжують підвищуватися для покриття додаткових військових потреб, пов’язаних із загостреннями конфліктів, зокрема у Газі.
- Інші країни: Військові збори та податки під час збройних конфліктів запроваджувалися у багатьох країнах. Наприклад, у Колумбії та Шрі-Ланці ставка військового податку становить 4%, у Боснії і Герцеговині, Хорватії, на Кіпрі – 3%.
- Японія: Після Великого тохуського землетрусу у 2013 році, Японія запровадила додатковий податок у розмірі 2,1% на доходи громадян та підприємств до 2037 року для відновлення інфраструктури.
- Туреччина: Після землетрусу 1999 року був запроваджений “податок на землетрус”, що згодом трансформувався у постійний податок на зв’язок. Цього року розглядається можливість запровадження податку для підтримки власної оборонної промисловості.
Висновки: Військовий збір є внеском кожного громадянина у захист власної держави. Історичний досвід підтверджує, що податки є невід’ємною частиною стратегії перемоги. Мобілізація внутрішніх фінансових ресурсів є ключовою для забезпечення стабільності економіки та зміцнення обороноздатності країни.
Інформація підготовлена на основі матеріалів: investory.news