Експорт зерна з України та Росії через Чорне море опинився під загрозою через атаки на торговельні судна. Це призводить до накопичення значних обсягів продовольства у сховищах обох країн, що створює потенційний ризик дефіциту на світовому ринку. Туреччина, усвідомлюючи наслідки, посилює дипломатичні зусилля для вирішення цієї кризи.
Блокада чорноморських торговельних шляхів
Ключові торговельні артерії в Чорному морі, що використовуються для експорту зерна з України та Росії, фактично припинили свою роботу. Видання зазначає, що судна, які прямують до російського порту Новоросійськ, стають ціллю для українських сил. Водночас, кораблі, що рухаються до української Одеси, піддаються атакам з боку Росії. Така взаємна ескалація призвела до практичної блокади торговельного коридору.
В результаті, запаси зерна, що виробляються двома провідними світовими експортерами, залишаються в портах, силосах та тимчасових сховищах. За оцінками, сукупний обсяг зерна та олійних культур, що не потрапляє на світовий ринок через ці перешкоди, може сягати 100 мільйонів тонн. Це створює серйозні ризики не лише для виробників та трейдерів у регіоні, але й для глобальної продовольчої безпеки та цін на продукти харчування.
Наслідки для світового продовольчого ринку
Накопичення значних обсягів зерна створює низку проблем. По-перше, якщо експорт не буде відновлено, виробники можуть зіткнутися з нестачею місць для зберігання нового врожаю. По-друге, існує ризик псування значної частини вже зібраних запасів через тривале зберігання.
Анкара, як ключовий гравець у регіоні, виступає за створення нового механізму забезпечення безпеки торговельного судноплавства в Чорному морі. Це зумовлено не лише гуманітарними міркуваннями, але й прагненням запобігти подальшому зростанню світових цін на продовольство, яке, за прогнозами, може перевищити 10%.
Обсяги запасів та експортний потенціал
Росія, яка традиційно забезпечує близько 20% світового експорту пшениці, стикається з накопиченням значних запасів. Рекордний урожай у поєднанні з експортними обмеженнями призвели до того, що в країні накопичилося близько 60 мільйонів тонн пшениці та іншого зерна. Проблеми з функціонуванням чорноморських портів обмежують можливості для його вивезення.
В Україні ситуація аналогічна. За оцінками міжнародних аграрних організацій та аналітиків сировинного ринку, обсяг зерна та олійних культур, що перебувають у силосах та тимчасових сховищах, складає приблизно 30-35 мільйонів тонн. Ці цифри демонструють масштаби потенційного впливу на світовий ринок у випадку тривалого блокування експортних шляхів.
Історичний контекст та поточний стан
До повномасштабного вторгнення Росі може забезпечувала близько 46% світового експорту соняшникової олії, 12% експорту кукурудзи та 9% експорту пшениці. Росія, у свою чергу, є одним з найбільших світових експортерів пшениці.
Українські морські порти переживають фактичну блокаду вперше з 2022 року. До загострення ситуації морський транспорт забезпечував близько 90% українського експорту. Різке скорочення кількості суднозаходів почалося після посилення російських ударів по портовій інфраструктурі та цивільних суднах у другій половині липня.
Проблеми з морськими перевезеннями вже позначилися на українській зовнішній торгівлі. За попередніми даними Державної митної служби, у липні експорт товарів скоротився до $3,1 млрд порівняно з $3,5 млрд у червні. З урахуванням різниці в кількості календарних днів, аналітичний відділ оцінює фактичне падіння приблизно у 14%.
За даними Міністерства аграрної політики, у серпні Україна експортувала 1,4 мільйона тонн агропродукції, що становить приблизно третину від потенційного обсягу експорту за цей період.