Російська Федерація значно розширила свій так званий “тіньовий флот” для експорту зрідженого природного газу (ЗПГ), що дозволяє обходити санкційні обмеження. Ця тенденція свідчить про спроби Москви нівелювати вплив санкцій США та Європейського Союзу на ключові статті свого експорту.
Розширення “Тіньового Флоту” для ЗПГ
За останній рік Росія майже подвоїла кількість суден, що використовуються для транспортування зрідженого природного газу, значна частина з яких має непрозору структуру власності. Зокрема, проєкт Arctic LNG 2, який підпадає під санкції, наразі обслуговується щонайменше 20 танкерами такого типу, тоді як наприкінці минулого року їх було 11. Це свідчить про активні зусилля Росії з нарощування логістичних можливостей для експорту, незважаючи на санкційний тиск, який змусив відкласти плани щодо потроєння виробництва ЗПГ до 2030 року.
Геополітичні аспекти та ринки збуту
Основним покупцем російського санкційного газу наразі залишається Китай. Переговори щодо газових поставок між президентом РФ Володимиром Путіним та головою КНР Сі Цзіньпіном підтверджують стратегічне значення цього напрямку. Важливо зазначити, що адміністрація Дональда Трампа наразі не висловлювала намірів застосовувати санкції щодо Пекіна за такі закупівлі.
Логістичні виклики та обмеження
Проєкт Arctic LNG 2, розташований у Західному Сибіру, стикається зі значними логістичними викликами через складні льодові умови, що ускладнюють судноплавство протягом значної частини року. Тому газ спочатку транспортується спеціальними криголамними танкерами, а потім перевантажується на звичайні судна. Нестача танкерів залишається ключовим обмежувальним фактором для експорту. Поточна потужність російського флоту дозволяє перевозити приблизно 5,2–5,4 мільйона тонн ЗПГ на рік, тоді як дві діючі лінії Arctic LNG 2 мають потужність 13,2 мільйона тонн.
Прогнози та стратегічні перспективи
З огляду на розширення флоту, аналітики Rystad Energy підвищили прогноз виробництва Arctic LNG 2 на 2026 рік на 9% – до 5 мільйонів тонн. Для досягнення повної потужності проєкту Росії може знадобитися близько 30 звичайних танкерів. Це вказує на ймовірність подальшого нарощування “тіньового флоту” для забезпечення експортних потреб.
Широкий контекст санкцій та “тіньового флоту”
Нагадаємо, що з грудня 2022 року країни G7, Австралія та ЄС запровадили цінову стелю на російську нафту ($60 за барель), а з лютого 2023 року – на нафтопродукти ($100 за дизельне пальне та $45 за інші). У відповідь Росія почала формувати “тіньовий флот” здебільшого зі старих танкерів, які можуть вимикати системи ідентифікації та приховувати своє місцеперебування. За оцінками, станом на вересень 2023 року, загальна кількість суден у російському “тіньовому флоті” налічувала близько 600 одиниць. Ці судна транспортують сиру нафту, нафтопродукти та ЗПГ, забезпечуючи значну частку російського експорту та світового флоту для перевезення рідких вантажів. Окремо для перевезення ЗПГ Росія розширює специфічну частину “тіньового флоту”. У травні до нього додалися чотири танкери з Оману, а в червні – одне судно Arctic Express. Таким чином, загальна кількість суден, задіяних у транспортуванні російського ЗПГ, досягла щонайменше 21 одиниці.