В Україні вносяться пропозиції щодо перегляду правил регулювання оплати праці. Проєкт нового Трудового кодексу передбачає запровадження нового механізму визначення мінімальної заробітної плати, деталізацію вимог до систем оплати праці, підвищення прозорості розрахунків із працівниками та посилення принципу рівної оплати.Відповідно до чинного Закону України «Про оплату праці», заробітна плата розглядається як винагорода за виконану роботу за трудовим договором і поділяється на основну, додаткову та інші заохочувальні та компенсаційні виплати. Проєкт Трудового кодексу зберігає існуючі основні гарантії, водночас деталізуючи механізми оплати праці та посилюючи роль трудових, колективних договорів, а також локальних нормативних актів роботодавця.Проєкт нового Трудового кодексу спрямований на більш детальне та прозоре регулювання оплати праці. Однією з ключових потенційних змін є впровадження нового механізму визначення мінімальної заробітної плати та відмова від її використання як універсальної розрахункової величини.
Регулювання мінімальної заробітної плати
Ключовою зміною може стати новий механізм встановлення мінімальної заробітної плати.Наразі мінімальна заробітна плата визначається законом про Державний бюджет України та не може бути нижчою за прожитковий мінімум для працездатних осіб. Проєкт пропонує визначати мінімальну заробітну плату у відсотках від середньомісячної заробітної плати в Україні за видами економічної діяльності станом на 1 січня року, що передує року її встановлення. Відсоток визначатиме Кабінет Міністрів України.Мінімальна заробітна плата залишатиметься державною соціальною гарантією.Також проєкт передбачає, що після набрання ним чинності мінімальна заробітна плата не використовуватиметься як розрахункова величина для визначення посадових окладів та інших виплат.
Виплати, що не враховуються в мінімальній заробітній платі
Залишається положення, що у випадку невиконання працівником повної місячної або годинної норми праці, його заробітна плата може бути нижчою за мінімальну пропорційно до виконаної норми.Проєкт розширює перелік виплат, які не враховуються при забезпеченні мінімального розміру заробітної плати. До них пропонується віднести:
- Оплату роботи в нічний час.
- Оплату понаднормової роботи.
- Оплату роботи у вихідні та святкові дні.
- Виплати за несприятливі та небезпечні умови праці.
- Оплату за роз’їзний характер роботи.
- Премії до святкових та ювілейних дат.
- Індексацію.
- Доплати за суміщення професій або виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника.
- Компенсацію втрати частини доходів через порушення строків виплати заробітної плати.
У разі ухвалення цих норм роботодавцям необхідно буде переглянути структуру заробітних плат та алгоритми їх розрахунку.
Система оплати праці
Проєкт передбачає, що при формуванні системи оплати праці слід враховувати складність роботи, професійний і кваліфікаційний рівень працівника, професійні стандарти, а за їх відсутності — кваліфікаційні характеристики.Система оплати праці роботодавця визначатиметься колективним договором. У разі відсутності такого договору, вона встановлюватиметься локальним нормативним актом роботодавця після консультацій та погодження з представниками працівників.Таким чином, правила формування заробітних плат мають бути чітко визначені документально.
Принцип рівної оплати
Окремий акцент у проєкті зроблено на недопущенні дискримінації в оплаті праці. Роботодавець зобов’язаний забезпечувати рівну оплату чоловіків і жінок за рівнозначну або рівноцінну роботу.Для визначення рівноцінності роботи пропонується враховувати професійну кваліфікацію та компетентність працівника, його трудові обов’язки, характер завдань, рівень відповідальності та умови праці.
Деталізація інформації про нарахування
Чинне законодавство вже передбачає обов’язок роботодавця інформувати працівника про загальну суму заробітної плати, складові виплат, відрахування та суму до виплати. Проєкт Трудового кодексу пропонує деталізувати цю інформацію.Під час кожної виплати працівнику надається така інформація:
- Загальна сума нарахованої заробітної плати з розшифровкою за видами.
- Розміри та підстави відрахувань.
- Сума до виплати.
- Сума індексації.
- Суми податків і зборів.
Роботодавець також зобов’язаний забезпечити повний і достовірний облік виконаної працівниками роботи та витрат на оплату праці.У разі порушення строків виплати заробітної плати більш ніж на 30 днів роботодавець мусить повідомити про це центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері нагляду та контролю за додержанням трудового законодавства.
Перегляд роботодавцями
Інспекція з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради зазначає, що в разі ухвалення Трудового кодексу в запропонованій редакції роботодавцям необхідно буде приділити увагу системі оплати праці, положенням колективних договорів, локальним актам щодо оплати праці та преміювання, штатному розпису та посадовим окладам.Також може виникнути потреба в перегляді правил розрахунку мінімальної заробітної плати, критеріїв диференціації заробітних плат, порядку інформування працівників про нарахування та процедур зміни умов оплати праці.Водночас проєкт зберігає державні мінімальні гарантії, право працівників на своєчасну та повну оплату праці, індексацію, а також спеціальні гарантії за роботу в нічний час, понаднормово, у вихідні та святкові дні.Нагадаємо, Кабінет Міністрів повторно вніс до Верховної Ради проєкт нового Трудового кодексу України. Цей документ покликаний замінити чинний Кодекс законів про працю та оновити правила трудових відносин відповідно до сучасних потреб української економіки та європейських стандартів.Законопроєкт був уперше внесений до Верховної Ради у січні 2026 року. Однак у липні того ж року, після зміни складу уряду, його було відкликано. Наразі Кабінет Міністрів повторно вніс до парламенту доопрацьований проєкт. У ньому враховано окремі технічні рекомендації Міжнародної організації праці, проте концептуальні положення документа залишилися незмінними.
За даними порталу: news.finance.ua