Стандартний робочий день в офісі вже не єдиний можливий формат організації праці. Українське законодавство надає роботодавцям та працівникам право обирати гнучкі моделі роботи, зокрема гнучкий або нефіксований робочий час, а також роботу вдома чи дистанційно.
Законодавчо визначені формати трудової діяльності в Україні
Гнучкий режим робочого часу
Цей режим дозволяє працівнику самостійно організовувати свій робочий день, відхиляючись від загальноприйнятого графіка підприємства. Він може застосовуватися як для роботи в офісі, так і для комбінованої офлайн- та дистанційної роботи.Режим гнучкого робочого часу може включати такі компоненти:
- Фіксований час: період, протягом якого працівник зобов’язаний бути на робочому місці, наприклад, ранкові або вечірні години.
- Змінний час: час, коли працівник самостійно визначає тривалість своєї роботи.
- Перерва для відпочинку та харчування.
Нефіксований робочий час
Цей формат оптимальний для випадків, коли робота працівника не вимагає постійної присутності. Роботодавець може залучати його до виконання завдань за потребою, зокрема під час пікових навантажень або для реалізації специфічних проєктів.Цей режим є актуальним для таких галузей, як сфера послуг, логістика, сезонні роботи або для виконання проєктних завдань.Законодавство встановлює наступні гарантії для працівників з нефіксованим робочим часом:
- У трудовому договорі визначаються часові межі, коли працівник може бути залучений до роботи.
- Встановлюється строк попередження про необхідність виконання роботи.
- Забезпечується оплата праці навіть у разі недостатнього обсягу роботи.
- Обмежується максимальна тривалість робочого часу.
Важливо зазначити, що кількість працівників, які працюють за нефіксованим робочим часом, не повинна перевищувати 10% від загальної кількості трудових договорів у роботодавця. Для компаній з чисельністю до 10 працівників допускається укладення одного такого договору.
Надомна робота
При надомній роботі працівник виконує свої професійні обов’язки за місцем свого проживання або в іншому, ним визначеному, просторі.Основною характеристикою є наявність чітко визначеного робочого місця, яке працівник не може самостійно змінювати під час виконання роботи.Якщо трудовий договір не містить інших положень, на працівника поширюється стандартний режим роботи підприємства.
Дистанційна робота
На відміну від надомної роботи, дистанційна не вимагає прив’язки до конкретної локації. Працівник має право самостійно обирати місце виконання завдань та самостійно організовувати свій робочий час, якщо це не суперечить умовам договору.Комунікація з роботодавцем здійснюється за допомогою електронних засобів зв’язку.Важливо враховувати, що дистанційна робота не може бути встановлена для посад, які пов’язані з впливом небезпечних або шкідливих виробничих факторів.
За матеріалами: news.finance.ua