Заводи азотного холдингу Ostchem виготовили 520 600 т мінеральних добрив у першому кварталі 2024 року. Це майже стільки, як за аналогічний період минулого року – 515 500 т. Цьогоріч посилився негативний тренд: імпорт добрив значно перевищив вітчизняне виробництво, йдеться в пресрелізі Group DF.
Як мотивувати команду не збавляти темп у надскладних умовах? Дізнайтесь 25 квітня на форумі «Надлюди» від Forbes. Купуйте квиток за посиланням!
Ключові факти
- Черкаський «Азот» у першому кварталі виготовив 404 300 т міндобрив, «Рівнеазот» – 128 000 т.
- Структура виробництва залишається стабільною: лідером залишається аміачна селітра (виготовлено 246 000 т), друге місце – КАС (123 800 т), на третьому – карбамід (123 500 т).
- Зростання виробництва українського хімпрому фактично зупинилося через неконтрольоване зростання імпорту добрив із Польщі, Азербайджану та Туркменістану, наголосив Олег Арестархов, керівник департаменту корпоративних комунікацій Group DF.
- У першому кварталі імпорт мінеральних добрив збільшився на 35% та на третину перевищив вітчизняне виробництво: власне виробництво склало 520 000 т, тоді як імпорт – 701 200 т, йдеться в пресрелізі.
- «Польща сьогодні завалена дешевими російськими та білоруськими добривами, вони не потрапили під санкції ЄС. Весь надлишок добрив із польського ринку вони перенаправляють в Україну», – зазначив Арестархов.
- Він додав, що у 2023 році Польща імпортувала понад 1 млн т карбаміду, з яких карбамід із Росії склав 34% (345 000 т).
Контекст
У березні Ostchem запустив на базі «Рівнеазот» виробництво КАС, потужністю 300 000 т на рік. Проєкт орієнтований насамперед на фермерів західних регіонів України.
Запуск виробництва КАС на «Рівнеазоті» – другий етап інвестиційної програми Ostchem. На першому етапі реалізації програми виробництво КАС потужністю 1 млн т було запущено на черкаському «Азоті».
КАС – рідке добриво, суміш водних розчинів аміачної селітри та карбаміду. Перевагою КАС є можливість його використання у різні фази розвитку рослин. Істотна відмінність КАС – мінімальні непродуктивні втрати азоту після внесення до ґрунту. Вони не перевищують 10%, у той час, як при внесенні гранульованих азотних добрив (карбамід, селітра) вони можуть досягати 30–40%.
КАС є одним із найбільш перспективних сегментів на українському ринку азотних добрив. Український ринок на рік споживає близько 850 000 т КАС, з яких 280 000 т складає імпорт із таких країн, як Польща, Литва, Болгарія, а також неєвропейський імпорт, часто сумнівного походження. За оцінками Group DF, у 2024 році темпи зростання ринку КАС відновляться на довоєнні рівні та становитимуть не менше 15% щорічно.
На початку квітня Group DF спільно з Hyundai підписали угоду про будівництво хімічного хабу у Рівному. Проєкт передбачає будівництво заводів з виробництва «зеленого» аміаку та водню на основі відновлюваних джерел електроенергії; нові підприємства та виробничі майданчики з виробництва азотних добрив та похідних хімічних продуктів.
