Слідчий суддя ВАКС 13 травня підтримав позицію прокурора САП та обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою колишньому першому заступнику секретаря РНБО Олегу Гладковському, підозрюваного у зловживаннях при закупівлі автівок для армії. Про це повідомила пресслужба САП.
Велика війна пришвидшила вихід жінок на лідерські ролі. Вже 15 травня на форумі «Вільна» Forbes пропонує подивитися на це явище крізь нову, чітку оптику. Спікерки та спікери з Superhumans, Google, ENKO, Diia.City United, G. Bar та інших. Купуйте квитки за посиланням.
Ключові факти
- Гладковського підозрюють в організації закупівлі в межах державного оборонного замовлення вантажних автомобілів підвищеної прохідності за незаконно збільшеними цінами. Сума завданих збитків державі становить понад 17 млн грн.
- 19 жовтня 2019 року ВАКС заарештував Гладковського з альтернативою внесення 10,6 млн грн застави. 21 жовтня 2019 року за нього внесли заставу.
- У березні 2022 року суд звернув заставу в користь ЗСУ, і змінив запобіжний захід на особисте зобовʼязання. Після цього обвинувачений перестав зʼявлятись на судових засіданнях, а за інформацією НАБУ і САП, взагалі виїхав за кордон. Відтак, його оголосили в розшук, зазначило Бюро.
Контекст
За версією слідства, ексзаступник міністра оборони, директор департаменту військово-технічної політики розвитку озброєння і військової техніки в змові з Гладковським у 2017 році організували закупівлю в рамках державного оборонного замовлення автомобілів «МАЗ 6317» (Богдан 6317) за завищеними цінами. Виробником автомобілів виступило дочірнє підприємство «Автоскладальний завод №2», що входить до групи повʼязаних компаній Корпорації «Богдан» (частки в статутному капіталі належали Гладковському та його оточенню).
На стадії формування оборонзамовлення уряд висунув низку вимог. Серед іншого, йшлося про рівень локалізації виробництва автомобілів, який повинен був становити не менш ніж 60%. На той момент згадані автомобілі не відповідали цим вимогам, маючи рівень локалізації всього 10%.
У результаті лобістських дій вимоги до локалізації зменшили до 20%. Попри те, що компанія-виробник не відповідала і цій вимозі, вона все одно отримала держзамовлення – за умови доведення рівня локалізації до 20% до кінця 2017 року і подальшого його збільшення до 30% упродовж трьох років.
Слідство заявило, що відповідні витрати для збільшення рівня локалізації компанія-виробник незаконно перевела на бюджет України.
Контракт між Міноборони і компанією-виробником передбачав часткову передоплату, неможливість перегляду ціни і межовість визначених контрактом статей калькуляції. Всупереч цій умові, ціну збільшили, а посадові особи Міноборони її узгодили. В результаті постачальнику незаконно переплатили понад 17,4 млн грн.
