За чотири тижні у прокаті документальний фільм «Ми були рекрутами» зібрав понад 5,2 млн грн у національному прокаті. Про це Forbes повідомив режисер стрічки Любомир Левицький
Зібрані 5,2 млн грн – другий за бокс-офісом результат для документальних стрічок після оскароносного «20 днів у Маріуполі» Мстислава Чернова.
⚡️В останні дні весни даруємо 700 грн знижки на річну підписку на сайт Forbes. Діє з промокодом F700 до кінця місяця Оформлюйте зараз за цим посиланням
Ключові факти
- З 2 по 30 травня тривав національний прокат документального фільму «Ми були рекрутами». За чотири тижні глядачі придбали понад 32 000 квитків, які принесли понад 5,2 млн грн касових зборів. Окремі кінотеатри продовжили покази фільму, тож бокс-офіс буде зростати. Частина коштів піде на закупівлю роботизованих систем для Третьої окремої штурмової бригади ЗСУ.
- Бокс-офіс 5,2 млн грн – це великий успіх у категорії документального кіно на широкому екрані, переконаний Левицький. Формат фільму він визначає як військове мок’юментарі. «Це не класична документалка з жахами війни, – каже Левицький. – Я хотів зробити мотивуюче кіно з реальними героями. Дати глядачу симбіоз відчуттів, які виникають під час перегляду і художнього, і документального фільму».
- Щоб привернути більше уваги медіа та людей на місцях, команда фільму організувала тур Україною.
- У фільму буде величезний шлях онлайн, переконаний Левицький. Де саме вийде документальна стрічка «Ми були рекрутами» – режисер поки не розкриває.
- Спеціальні покази фільму організують для Пентагону, Сенату та дипломатів. «Я хочу, щоб вони та американські платники податків побачили, куди йдуть їхні гроші та в чиїх руках їхня зброя, – каже Левицький. – Вони будуть дуже сильно вражені».
Трейлер фільму «Ми були рекрутами»
Контекст
Сюжет «Ми були рекрутами» описує шлях військового від перших кроків під час курсу молодого бійця до дій на лінії бойового зіткнення. Про нього розповідає 19-річний новобранець з позивним «Журналіст», якого грає Борис Савенко. Історії з війни – реальні. Їх розповідають бійці Третьої окремої штурмової бригади з позивними «Схід», «Док», «Хата», «Істок», «Дацик», «Хельга», «Тоха» та «Хмурий». Вони говорять про себе мотивацію служити, роботу на фронті та думки про війну.
За словами Левицького, у фільму кілька місій. Перша – дати мотивацію тим, хто знецінює себе як одиницю в боротьбі за перемогу. Друга – показати військовим себе зі сторони. «Образ кожного героя фільму можна накласти на воїнів з інших бригад та підрозділів, – вважає режисер. – Я хотів, щоб вони побачили, наскільки вони круті».
