Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат, який входить до групи «Метінвест», може повністю припинити роботу через нещодавнє рішення Кабінету міністрів про те, що гарантії постачання електроенергії надаватимуться лише тим підприємствам, які імпортують 80% від своїх потреб, про це Forbes Ukraine повідомили в компанії.
Минулорічна постанова передбачала, що уникнути відключень можуть підприємства, які імпортують від 30% до 50% електроенергії від споживання залежно від пори року.
За 12 років консалтингова компанія Franchise Group створила 600+ франшиз. Як масштабувати бізнес за допомогою франшизи в часи турбулентності? Отримайте інсайти і стратегії на Форумі підприємців від власниці та СЕО Franchise Group Мирослави Козачук. Купуйте квиток за посиланням.
Ключові факти
- У листі до прем’єр-міністра та голів парламентських комітетів гендиректор Ігорь Тонєв зазначає, що ГЗК стурбований рішенням уряду від 30 травня про збільшення попередньої норми з 30% з травня по вересень і 50% з жовтня по квітень до 80%.
- Він наголосив, що рішення ухвалили без належної дискусії та обговорення, що позбавило споживачів можливості висловити свої зауваження й пропозиції, «ігноруючи негативні наслідки».
- Тонєв пояснив, що підвищення норми купівлі імпортної електричної енергії до 80% від загальної потреби підприємства змушує промисловість відповідно збільшувати обсяги імпорту електричної енергії, що стимулює штучне збільшення попиту на аукціонах з розподілу міждержавних перетинів та призводить до спекулятивного зростання цін на імпортну електричну енергію.
- «Враховуючи те, що вартість електричної енергії до прийняття зазначеної постанови в пікові години вже становила від 160 до 200 €/МВт-год, подальше підвищення цін становить серйозну загрозу для промислових підприємств», – йдеться в листі.
- Він додав, що на Інгулецькому ГЗК витрати на електроенергію становлять 51% від собівартості виробництва залізорудної сировини. Тим часом підвищення вартості електроенергії може негативно позначитися на конкурентоспроможності підприємства на міжнародному ринку.
- «Придбання імпортної електричної енергії у розмірі 80% від власного споживання стає недосяжним для ПрАТ «ІнГЗК» через зависоку ціну, що може призвести до повної зупинки комбінату. Лише внаслідок зупинки одного ПрАТ «ІнГЗК» виробництво залізорудної продукції в Україні скоротиться на 2,7 млн т, що приведе до падіння ВВП на 4 млрд грн, втрати 0,7 млрд грн податкових надходжень та близько $150 млн валютної виручки», – повідомив Тонєв.
- Зазначається, що зупинка виробництва залізорудної продукції призведе до зменшення обсягів і залізничних і морських перевезень, а також до зниження попиту на продукцію машинобудівництва.
- «Це може спровокувати ланцюжкову реакцію, яка негативно позначиться на суміжних галузях економіки й загострить економічну кризу», – сказано в листі.
- Тож, Інгулецький ГЗК просить уряд розглянути можливість повернення до попередніх умов гарантування енергопостачання або скоригувати норму імпорту до 50% протягом усього року. А також збільшити обласні ліміти споживання на обсяги імпортованої електричної енергії.
Контекст
Зараз українські підприємства «Метінвест», окрім тих, які розташовані у Маріуполі та Авдіївці, продовжують працювати з різним рівнем завантаження, враховуючи фактори безпеки, наявність персоналу, забезпечення електропостачання, а також логістичні та економічні чинники, зазначили в компанії.
За підсумками 2023 року «Метінвест» скоротила виробництво чавуну та сталі на 36%, до 1,7 млн т, і на 31%, до 2 млн т відповідно, порівняно з 2022-м.
У 2023 році група «Метінвест» скоротила виробництво готової продукції на 18% проти 2022-го, до 2,2 млн т.
Чистий збиток групи Metinvest B.V. (материнська компанія групи «Метінвест») у 2023 році скоротився до $194 млн порівняно з $2,2 млрд за підсумками 2022-го. Виторг зменшився до $7,4 млрд з $8,3 млрд, показник EBITDA – до $861 млн з $1,8 млрд, свідчать фінансові результати групи за 2023 рік.
У квітні «Метінвест» впровадив нову модель роботи криворізьких видобувних підприємств. З квітня керує Центральним, Інгулецьким та Північним ГЗК єдиний адміністративно-управлінський центр. Для цього створено гірничовидобувний департамент у структурі дирекції групи, який очолив Ігор Тонєв, якого також призначено на посаду єдиного гендиректора трьох ГЗК.
