Банки очікують підвищення попиту на всі види корпоративних та роздрібних кредитів і зростання обсягів кредитного портфеля. Про це повідомив Національний банк України з посиланням на результати щоквартального опитування.
Кредитування – один з найважливіших механізмів функціонування економіки. Він дозволяє спрямувати вільні кошти на інвестиції та споживання, стимулюючи економічне зростання.
Ключові факти
- Банки очікували зростання обсягів кредитів бізнесу вже восьмий квартал поспіль, населенню – шостий квартал поспіль.
- Більша частка респондентів готова надалі нарощувати корпоративний портфель, дещо менша – роздрібний.
- Фінустанови очікують на певне погіршення якості кредитів населення, натомість якість кредитів бізнесу, на їх думку, не зміниться.
- Попит на кредити з боку МСП зростав п’ять кварталів поспіль з огляду на потребу в капітальних інвестиціях та оборотному капіталі, нижчі процентні ставки та необхідність реструктуризувати борги.
- Респонденти прогнозують підвищення попиту на всі види корпоративних кредитів у ІІІ кварталі, крім позик в іноземній валюті.
- Попит населення на позики в ІІ кварталі зріс завдяки ліпшим споживчим настроям, кращим перспективам ринку нерухомості, зокрема низьким відсотковим ставкам за іпотекою. Фінустанови прогнозують збільшення попиту на всі види роздрібних кредитів у ІІІ кварталі.
- Боргове навантаження підприємств у ІІ кварталі банки оцінили як середнє, закредитованість населення – як найнижчу за всю історію спостереження з ІІІ кварталу 2016 року.
- У ІІІ кварталі банки планують пом’якшити кредитні стандарти для МСП та довгострокових позик, посилити – для валютних кредитів.
- Рівень схвалення заявок у II кварталі зменшився для корпоративних позик, за винятком кредитів МСП, для яких він залишився незмінним.
- Стандарти споживчого кредитування пом’якшувалися шість кварталів поспіль. Банки планують зберегти цю тенденцію і у ІІІ кварталі.
Опитування про умови банківського кредитування проводилося з 17 червня до 08 липня 2024 року серед кредитних менеджерів банків. Відповіді надали 26 фінустанов, їхня частка в загальному обсязі активів банківської системи становить 96%.
Контекст
НБУ 25 липня зупинив зниження облікової ставки та залишив її на рівні 13%. Причина – необхідність забезпечити стійкість валютного ринку та наблизити інфляцію до цільового показника у 5%, заявив на брифінгу голова НБУ Андрій Пишний.
Облікова ставка впливає на всі сфери економіки. Вона визначає вартість грошей для банків і, відповідно, вартість кредитів для бізнесу та населення.
За останні місяці інфляція прискорилась і в червні досягнула 4,8% у річному вимірі, базова інфляція становила 5%. Фундаментальний ціновий тиск посилювався через збільшення витрат бізнесу на оплату праці та електроенергію, зазначили в Нацбанку. Також позначилося послаблення обмінного курсу гривні.
Регулятор вказує, що у червні призупинилось зростання обсягів строкових гривневих депозитів населення. «Ураховуючи, що подальше пришвидшення інфляції може призвести до погіршення очікувань та зниження реальної дохідності гривневих інструментів, доцільним є збереження облікової ставки на рівні 13%», – зазначили в НБУ.
Наступне зниження облікової ставки за базовим сценарієм має відбутися вже у 2025 році. Однак якщо ситуація на валютному ринку та з динамікою інфляції покращиться, це може відбутись і раніше, додали в НБУ.
