Що насправді відбувається з цінами на ліки в Україні?

В Україні на початку березня запроваджено нове регулювання фармацевтичного ринку, яке має на меті знизити ціни на окремі ліки майже на 30%. Однак фактичний результат виявився менш сприятливим — фармацевтичні компанії виграли, аптеки борються за виживання, а споживачі продовжують купувати дорогі ліки.

Водночас розмова з президентом асоціації «Виробники ліків України» Петром Багрієм показала, що виробники відмовляються від будь-яких пільг і не бажають нести відповідальність. Що насправді відбувається з цінами?

Експерти відзначають, що за останні три роки ліки в Україні подорожчали на 120%. Крім того, за даними МОЗ, ціни на ліки вітчизняного виробництва зросли з 26% до 131%, причому на найпоширеніші препарати подорожчали від 70% до 110%. Примітно, що перед оголошеним зниженням цін 1 березня виробники завчасно підняли ціни на свої ліки, пік яких припав на січень 2025 року з підвищенням понад 30%.

Багрій назвав цю статистику “неправдивою”. Хоча він визнав зростання цін, він утримався від власних оцінок, фактично ухиляючись від коментарів. “Я не знаю. Одні препарати подорожчали, а інші – ні. Твердження про те, що “вони подорожчали на 120%” я вперше чую. Більше коментувати не буду, оскільки це неточно”, – зазначив він під час спілкування з журналістами.

Так само Багрій не визнав, що кінцеву ціну на ліки в аптеках в першу чергу визначають виробники. За даними Proxima Research, виробники складають 71,8% вартості ліків в Україні, тоді як аптеки впливають лише на 22,3% кінцевої ціни, а дистриб’ютори – 5,9%. Крім того, аптечна націнка в Україні становить лише 14-15%, що є найнижчим показником у Європі. Однак націнка виробника не регулюється та офіційно не розголошується, що вигідно фармацевтичним компаніям. За оцінками експертів, він може сягати 85%, що значно перевершує аптечний рівень.

Багрій запевнив, що «з таким дослідженням не стикався». «Наразі у нас є чітка заводська ціна на частину ліків… а на іншу частину вона визначається заводськими прайс-листами, які включають як регульовані, так і нерегульовані націнки. Відбулися законодавчі зміни, які призвели до регульованих націнок для частини ринку, тоді як нерегульована частина залишається на ринкових силах. Зараз ми запроваджуємо прозорий підхід до ціноутворення з ініціативи виробників ліків. Це чітко та Є прайс-орієнтир, який визначає ціну виробника в національному каталозі цін», – зазначив представник виробників ліків.

Зростання цін на ліки, яке триває, Багрій пов’язує з «маркетинговими угодами, які формували ціни на ліки» та «суттєво вплинули на ціноутворення». «Ми пропонуємо скасувати відсотки, бонуси і так далі. Тобто створити чітку систему для аптек і закладів охорони здоров’я», – пояснив нове положення Багрій.

Таким чином, 12-13 лютого в Україні було прийнято три важливі документи, які запроваджують принципово нові принципи роботи ринку. Рада національної безпеки та оборони (РНБО) ратифікувала пакет жорстких нормативних актів для фармацевтичного сектору, який включає заборону маркетингової діяльності та просування ліків у галузі. Однак ця заборона на маркетингові угоди між виробниками та аптеками призвела лише до того, що виробники заощадили приблизно 25%, які раніше відводилися на знижки для аптек.

Тим не менш, Багрій продовжує виступати за цю постанову. Під час розмови з журналістами він зазначив, що частка маркетингу в структурі собівартості за останні роки «суттєво зросла». “Це одна з причин нинішнього зростання цін”, – зазначив він, додавши, що “в деяких випадках маркетингові виплати в Україні досягають 70%”.

«Коливання курсу долара, зростання вартості сировини, збільшення витрат на енергоносії, суттєве зростання логістичних послуг. Неможливість отримати комплектуючі та обладнання, наприклад, з відстрочкою платежу. Продавці в Україні не страхують вантаж, що створює ризик втрати», — пояснив Багрій.

Однак, згідно з даними Morion, маркетингова частка у витратах у 2021 році була такою ж, як і в січні 2025 року. Таким чином, у виробників тепер просто є шанс заощадити значну суму, яка раніше виділялася на маркетингові контракти.

Ще одним важливим моментом є те, що маркетингові угоди були заборонені для всіх ліків, тоді як зниження цін було застосовано лише до списку приблизно зі 100 ліків. Крім того, поряд зі зниженням цін на ліки з переліку МОЗ виробники підвищили ціни на препарати, які не входять до цього переліку. Багрій визнав, що на багато ліків не подешевшало, але наполягав, що це тимчасова ситуація.

«По-перше, на 30% впали ціни на вказані президентом препарати… По-друге, робота щодо подальшого зниження триває. Наразі суттєвого зниження цін не відбулося, тому що компанії-виробники компенсували маркетингові послуги в перші два місяці (2025 року. – Ред.). Зміни ще мають відбутися. Цей процес потребує часу», – заспокоїв Багрій.

Важливо розуміти, що після заборони маркетингових угод ціни на ліки в Україні матимуть орієнтир, і виробники вирішили підтримати цю ініціативу. “Дистриб'юторська націнка буде регулюватися на всі без винятку ліки. Аптечна націнка також буде регулюватися на всі ліки. Для всіх маркетингових послуг, які надає аптека, буде чіткий перелік цих послуг і визначена їх вартість”, – уточнив Багрій.

Зокрема, це стосується законопроекту про функціонування фармацевтичного ринку №11493, який вже підписав президент. Це зіткнулося з опозицією, зокрема з боку Європейської Бізнес Асоціації (EBA). Експерти зазначають, що в умовах тотального реферування ціни на окремі категорії ліків можуть бути законодавчо обмежені. Це може призвести до зменшення вибору доступних ліків. «Особливої уваги заслуговує потенційний негативний вплив запропонованих змін на ліки від міжнародних виробників, які є ключовими інвесторами в секторі охорони здоров’я України», – зазначили в ЄБА.

Щодо асортименту, то також є проблеми з переліком ліків, ціни на які в Україні обіцяють знизити. Список 100 найкращих препаратів створено не на основі рекомендацій лікарів чи запитів пацієнтських організацій, а самими виробниками. Медики розкритикували підхід до формування цього переліку, зазначивши, що в ньому в першу чергу містяться препарати, ефективність яких не доведена. Крім того, серед «топ-ліків» було сім варіацій «аскорбінки» з різними смаками.

Це означає, що до переліку можуть бути включені менш важливі препарати, а найважливіші препарати залишаються без уваги. Багрій визнає, що споживачі критикують список, але заперечує, що його створили виробники, перекладаючи відповідальність на всіх українців.

Джерело