Після зростання інфляції в Україні з 12% до 12,9% у січні фахівці прогнозують зниження в лютому до 13,6-13,8% у річному обчисленні. Про те, як зміняться ціни в лютому і які фактори на це вплинуть, читайте в статті.
Ключові прогнози: важлива інформація для українців
«Темпи подорожчання продуктів харчування в лютому очікуються нижчими, а також імпортних товарів (завдяки зміцненню гривні). Ймовірно, ми спостерігатимемо інфляцію на рівні 13,6%-13,8% у річному вимірі. Очікується, що курс долара на кінець місяця становитиме близько 42 грн/$», – поділився прогнозом керівник аналітичного департаменту Concorde Capital Олександр Паращій. з OBOZ.UA.
В офіційному повідомленні про інфляцію на рівні 12,9% Нацбанк зазначив, що “фактична інфляція дещо випередила траєкторію, окреслену в прогнозі Нацбанку”. Таке відхилення цінової динаміки від прогнозу пояснюється насамперед більш значним зростанням як адміністративно регульованих цін на товари та послуги, так і вартості ринкових послуг, зумовлених подальшим зростанням собівартості виробництва, зокрема витрат на енергоносії та оплату праці, а також податкових і регуляторних коригувань.
«У січні набув чинності річний перегляд цін на окремі послуги для кінцевих споживачів. Офіційні дані про інфляцію відображають зростання витрат на комунальні послуги. Так, у сфері вивезення сміття середні ціни зросли на 0,6% у місячному вимірі та на 9,6% у річному вимірі», — навів OBOZ.UA більш детальний приклад директор аналітичного департаменту інвесткомпанії Eavex Capital Дмитро Чурін.
Також аналітики відзначили інші тарифи, які вплинуть на індекс цін у лютому. «Національний банк, ймовірно, недооцінив зростання вартості послуг, зокрема через значне коригування тарифів мобільних операторів. Цей фактор, очевидно, утримуватиме високу інфляцію послуг і в лютому», – зауважив Олександр Паращій.
Щодо енергетичного аспекту, то експерти особливо відзначили паливну складову. «Ціни на автомобільне паливо є дуже непередбачуваним інфляційним чинником. Зараз ціни на нафту на світовому ринку не вказують на можливе зниження цін на бензин в Україні, але в разі падіння цін на нафту можна очікувати відповідного здешевлення пального на АЗС», – зазначив Дмитро Чурін.
Він додав, що відносно високий рівень інфляції частково відображає стабільність споживчого попиту. «Загалом можна сказати, що українці під час новорічних свят активно витрачали на продукти харчування, що утримувало ціни на деякі продукти в підвищенні», — уточнив Чурін.
Аналітики інвестфондів визнають, що Нацбанк має досить обмежений набір інструментів для боротьби з інфляцією. «Найефективніші заходи можуть бути зосереджені на зниженні девальваційних очікувань гривні. Окреме питання — чи варто Нацбанку в нинішніх умовах визначати середньострокову ціль інфляції в 5%», — наголосив Олександр Паращій.
Дмитро Чурін також зазначив, що Нацбанк намагається стабілізувати ситуацію, підвищуючи облікову ставку: 24 січня 2025 року вона зросла з 13,5% до 14,5% річних після підвищення з 13% до 13,5% 13 грудня 2024 року.
«Це спрямовано на стимулювання привабливих процентних ставок за депозитами в гривні, мотивацію населення до заощаджень у банківській системі. Також є надія, що українці почнуть споживати більше вітчизняних продуктів і товарів, щоб зменшити залежність від імпорту», – зазначив Дмитро Чурін.
Однак слід визнати, що підвищення облікової ставки на 1,5% протягом грудня-січня поки що не вплинуло суттєво на депозитний ринок, про що свідчить щоденно оновлюваний індекс ставок за депозитами фізичних осіб на сайті НБУ. З початку 2025 року прибутковість короткострокових депозитів не тільки не підвищилася, але навіть трохи знизилася, супроводжуючись незначним зростанням піврічних заощаджень:
депозити на 3 місяці – знизилися з 13,27% до 12,9% річних (на 0,37% річних);
депозити на 6 місяців – зросли з 13,21% до 13,31% річних (на 0,1% річних);
Депозити на 12 місяців – ставка залишилася стабільною на рівні 13,14% річних.
Це свідчить про те, що немає навіть натяку на пропорційні чи порівняльні зміни у підвищенні облікової ставки НБУ на 1,5%. Крім того, вказані середні доходи є номінальними (не реальними до виплати готівкою), оскільки розраховані до оподаткування, яке застосовується за ставкою 23%: 18% ПДФО та 5% військового збору. Після податкових коригувань ми отримуємо:
9,9% річних – для депозитів на 3 місяці;
10,2% річних – для депозитів на 6 місяців;
10,1% річних – для депозитів на 12 місяців.
Це відображає реальну прибутковість для фізичних осіб за умови, що банк не стягує стандартну комісію в розмірі 1% на зняття готівки. Це, звісно, нижче за поточний рівень інфляції в 12,9%, що робить гривневі інвестиції невигідними та пояснює, чому люди віддають перевагу інвестуванню в товари тривалого користування, такі як електроніка чи енергетичні товари для подальшого перепродажу. Крім того, вони можуть вибрати інвестування в іноземній валюті.
Примітно, що сприятливі умови для таких закупівель склалися через зміцнення гривні: з середини січня офіційний курс гривні до долара знизився з 42,28 грн/$ до 41,57 грн/$. Незабаром аналітики очікують нового підвищення курсу американської валюти.
“НБУ продовжує керувати курсоутворенням на міжбанківському валютному ринку шляхом продажу валюти з резервів. На початок лютого золотовалютні резерви країни становили $43 млрд, що є достатнім для підтримки гривні в період підвищеного попиту на валюту. Протягом кількох місяців очікується стабілізація курсу долара ближче до позначки 42,5 грн/$, хоча коливання в діапазоні 40,5-42 грн. UAH/$ не можна виключати до кінця цього місяця», – прогнозує Дмитро Чурін.
Крім того, офіційна статистика Національного банку свідчить про те, що немає жодних перешкод, які заважають більшості вкладників конвертувати свої заощадження. Найбільшу частку депозитів населення – 65,2% – становлять кошти на вимогу. Зокрема, станом на 1 грудня 2024 року на карткових і поточних рахунках фізичних осіб зберігається 775,8 млрд грн із 1,2 трлн грн, які можна конвертувати в межах існуючих лімітів: до 200 тис. грн.
