Реконструкція
гуртожитку для ВПО
Занедбану будівлю у селі Михайлівка-Рубежівка реконструює Благодійна організація «Благодійний фонд „ЖИТЛО ДЛЯ ВПО“». Журналісти поговорили з Ольгою Соловей, президентом благодійної організації про те, з якими труднощами довелося зіткнутися в процесі реалізації проєкту, за чий кошт фінансуються роботи та про подальші плани Фонду.
PT: Як взагалі виникла ідея створення Фонду?
О. С.: Ідея створити профільний фонд виникла в березні минулого року. Адже на той момент абсолютно усі волонтерили, допомагали військовим, оточуючим і вимушено починали заглиблюватися у тему війни й військових потреб. Ми з командою не виключення, але в якийсь момент зрозуміли, що найкраща допомога там, де твої компетенції. Мої та партнерів – у нерухомості. Тож ми з Тетяною Шульгою звернулися до свого кола спілкування з пропозицією створювати те, що ми вміємо. Так народився проєкт – благодійна організація «Житло для ВПО». За весь цей час ми пройшли шлях від створення, оформлення, об’єднання, але наша візія та цінності лишилися незмінними. Ми бачимо своє завдання у створенні проєктів соціального житла, яке буде належати громаді та буде використовуватися для забезпечення житлом тих, хто його втратив через війну.
PT: З якими труднощами довелося зіштовхнутися?
О. С.: Основна проблема – неспроможність громад. Починаючи від того, що міста та громади багато років позбувалися комунального майна, а все що є в їх активах – це земля та аварійні будівлі, часто навіть не оформлені (відсутні документи, права власності на земельну ділянку під будівлею тощо). До того ж багато громад не мають професійних кадрів та бюджету, щоб працювати з активами нерухомості.
PT: Як обирався об’єкт для реконструкції? Чому саме гуртожиток?
О. С.: Ми шукали проєкти по всій Україні, і основна вимога до будівлі була така – це мала бути власність громади (не приватна!). Невеликий обсяг, бо для реконструкції потрібні великі кошти. Та головне, сприяння місцевої влади: вони теж повинні долучитися як фінансово, так і сприяти отриманню усіх документів та дозволів. Адже власником будівлі є громада.
Гуртожиток, як формат, максимально наближений до житла та досить легко може бути переформатований на багатоквартирну будівлю.
PT: Чи сприяла місцева влада початку реконструкції, як саме?
О. С.: Я вважаю, що успіх нашого проєкту полягає саме в тісній та комфортній співпраці з Ірпінською міською радою та головою села Михайлівка-Рубежівка. Окрім того, що були підготовлені коштом громади усі необхідні вихідні дані, місцева влада виділила бюджет на зовнішні мережі та благоустрій. Заступник мера постійно на зв’язку та надає усі необхідну допомогу. Кожен девелопер мріяв би про таку співпрацю та участь міста.
PT: Чи фінансово доцільно братися саме за реконструкцію, чи, можливо, було б простіше будувати з нуля?
О. С.: В деяких випадках, звісно, нове будівництво може бути дешевше та навіть швидше. Потрібно аналізувати кожен проєкт окремо. Але доцільність реконструкції, ще й у соціальному ефекті від того, що покинута будівля перестає бути притулком наркоманів та сміттєзвалищем. Змінюючи занедбану будівлю на оновлене житло, ми в цілому покращуємо привабливість місцевості.
PT: Хто фінансує ваш проєкт?
О. С.: Фінансування – складний процес для благодійних проєктів. Для реалізації саме проєкту гуртожитку, ми розбили процес на кілька етапів. Спочатку залучали кошти виключно на архітектурний проєкт та робочу документацію. Збирали кошти на підготовчі роботи завдяки платформі BigIdea. І лише потім змогли залучити кошти на будівельні роботи. Тож проєкт реалізується завдяки внеску великої польської компанії Dom Development, невеликим внескам різних міжнародних осередків JCI, збору коштів від небайдужих громадян в Україні.
PT: Ви взяли на себе зобов’язання лише виконати ремонт, чи також ви плануєте повністю укомплектувати гуртожиток всім необхідним для проживання (меблі, посуд, техніка тощо)?
О. С.: На жаль, зібраної суми нам вистачає лише на повне виконання будівельних та ремонтних робіт. Також завдяки фонду Postcode Ukraine ми зможемо облаштувати загальні зони та дитячу бібліотеку. В квартирах будуть готові санвузли. Але меблювання не буде, поки ми не залучимо кошти або не знайдемо партнерів, які зможуть взяти на себе цю частину робіт.
PT: Яким чином будуть обиратися сім’ї, які зможуть там проживати? І на який термін ви плануєте розміщувати людей?
О. С.: Вибір родин для заселення взяла на себе місцева влада, адже саме вони формують списки потреб у своїй громаді. Це в першу чергу, переселенці, які обрали для себе Ірпінь як нове місце проживання. Термін розміщення визначається умовами угоди між ВПО та місцевою владою.
PT: В чиїй власності перебуватиме гуртожиток після реконструкції? І яку функцію виконуватиме після завершення війни?
О. С.: Гуртожиток, який після реконструкції стане Центром соціалізації переселенців згідно з оновленою концепцією, залишиться у власності громади для потреб ВПО, соціально вразливих груп населення, ветеранів тощо. В країні давно назріла потреба у соціальному житлі, яке буде надаватися громадою тим, хто справді потребує.
PT: Чи маєте вже плани щодо подальших проєктів, адже цей вже на фінішній прямій?
О. С.: Так, на сьогодні Фонд має кілька пропозицій від різних населених пунктів щодо реконструкції та будівництва житла для ВПО. Це будуть невеликі проєкти у різних громадах, де проживають ВПО.
PT: На вашу думку, як в глобальному сенсі вирішити питання забезпечення житлом людей, які втратили свої домівки?
О. С.: Приклад реалізації нашим фондом проєкту реконструкції гуртожитку спільно з Ірпінською міською радою показує, що такі точкові ініціативи можливі та потрібні у кожній громаді. Саме цей механізм може бути використаний у майбутньому створенні фонду соціального житла по всій країні. Подальша децентралізація та посилення спроможності громад, дасть можливість забезпечити житлом там, де в цьому є необхідність.
Спілкувалася Ірина Настич
Фонд досі немає фінансування на меблювання квартир для переселенців. ЖИТЛО для ВПО продовжує шукати фінансування з надією здати гуртожиток вчасно і з повністю мебльованими квартирами.
Підтримати фонд та допомогти з житлом 19 родинам можна тут
Цікаво про ремонти: тече плоска покрівля – що робити?
Читайте більше новин про відбудову України у спецтемі на Build Portal
