Після війни Україні доведеться інтегровувати в економіку іноземних працівників-мігрантів — експерт 29.09.2025 19:52 Укрінформ Україна не зможе оперативно покрити потреби ринку праці лише завдяки поверненню громадян, які нині перебувають за кордоном; знадобиться залучення іноземних трудових мігрантів.
Таку позицію під час публічної дискусії «Проблеми економічного розвитку України 2025-2030 та демографічні виклики: моделі адаптації до кадрового дефіциту», що відбулася в Укрінформі, озвучив президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування, керівник «Офісу міграційної політики» Василь Воскобойник.
За його словами, яку б модель економічного зростання й відбудови України ми не обрали, потрібно розуміти: без людей вона не запрацює.
«Очевидно, що до завершення бойових дій говорити про масове повернення українців немає сенсу — цього не буде. Повернення можливе лише після перемоги й залежатиме від рівня оплати праці в Україні, наявності житла і загалом від перспектив, які бачитимуть конкретні люди», – пояснив експерт.
Василь Воскобойник
Він додав, що вирішальним буде прагматичний розрахунок: чи зможу я вдома заробляти гідно, аби утримувати родину, чи матиму доступне житло в Україні, якісні послуги та прозору податкову систему?
За умови створення таких передумов люди почнуть повертатися. Водночас потрібно робити наголос на цільовій, добровільній репатріації та утриманні ключових фахівців: лікарів, учителів, інженерів, представників робітничих професій.
«Держава має пропонувати їм спеціальні пакети підтримки: швидка нострифікація (визнання іноземних документів про освіту – ред.) дипломів, пільгова іпотека, муніципальне житло, конкурентна зарплата. Але слід бути реалістами: лише поверненням українців, які тепер за кордоном, ми швидко не закриємо дефіцит на ринку праці», – наголосив Воскобойник.
На його думку, частину нестачі кадрів доведеться перекривати залученням іноземних працівників, особливо в секторах, де бракуватиме часу на підготовку власних спеціалістів.
«Тож уже зараз потрібно переглядати міграційну стратегію, досягати порозуміння між владою, бізнесом і суспільством щодо того, що нам усе одно доведеться запрошувати до країни мігрантів», – переконаний голова «Офісу міграційної політики».
Водночас він заперечив ідею, що в осяжній перспективі значну частку працівників можна буде замінити роботами та ШІ.
«Будьмо реалістами: створення одного роботизованого робочого місця коштує близько 100 тис. дол. Чи вкладатиме хтось під час війни й одразу після її завершення гроші в країну, яка ще не повністю реформована? А завершення реформ, переконаний, затягнеться на доволі тривалий період. Тому, незалежно від ставлення, слід уже нині готувати суспільство до залучення мігрантів з інших держав», – підсумував Воскобойник.
На думку експерта, цей процес не слід віддавати виключно на розсуд бізнесу: держава повинна жорстко контролювати залучення іноземних кадрів. Це дасть змогу уникнути помилок і проблем, з якими зіштовхнулися деякі країни через масову трудову міграцію.
Як повідомлялося, за оцінками Державної служби зайнятості, цього року на українському ринку праці триває скорочення кількості офіційно зайнятих. Зокрема, за даними Пенсійного фонду, у Державному реєстрі загальнообов’язкового державного соціального страхування в січні – липні 2025 року застрахованих було на 860 тис. менше, ніж за той самий період торік (загалом приблизно 10 млн). Через війну країну залишили, за різними оцінками, від 4 до 7 млн українців, значна частина з них — люди працездатного віку.
Світлини Укрінформу можна придбати тут.
Економіка Мігранти Держслужба зайнятості
Источник: www.ukrinform.ua
