Державне агентство вiдновлення та розвитку iнфраструктури України спiльно з мiжнародними партнерами завершує важливий етап у проєктi вiдбудови шкiльної iнфраструктури, зруйнованої внаслiдок росiйської агресiї. У межах мiжнародного конкурсу “Школа майбутнього для України” були визначенi найкращi архiтектурнi рiшення, якi допоможуть з ефективною, адаптивною та стiйкою вiдбудовою шкiл по всiй країнi.
Конкурс, iнiцiйований Литвою за пiдтримки експертiв з архiтектури та освiти, залучив команди з десяти країн свiту. Проєкт отримав фiнансування у розмiрi 500 тис. євро з Фонду розвитку спiвробiтництва та гуманiтарної допомоги Литви. Обов’язковою умовою для учасникiв була спiвпраця з українськими архiтекторами, що дозволило знайти рiшення, якi вiдповiдатимуть унiкальним потребам українських громад.
Переможцем конкурсу стала команда архiтекторiв з Iталiї Scandurra Studio Architettura srl у спiвпрацi з українським архiтектором Михайлом Вустянським, повiдомляє Property Times.
Їх адаптивний технiчний проєкт школи буде використовуватися для вiдбудови нових шкiл по всiй Українi. Друге мiсце зайняла українська команда архiтекторiв, зареєстрована Данилом Бiлокопитовим, разом з колегами з Нiдерландiв – Orange architects, а третє – фiнська команда Huttunen-Lipasti Architects Ltd у спiвпрацi з українцем Дмитром Сорокевичем.
Збитки, завданi росiєю освiтньому сектору України, є величезними. За даними Мiнiстерства освiти i науки України, понад 1625 шкiл постраждали вiд нападiв, 197 iз них були повнiстю зруйнованi. Для їх вiдновлення потрiбнi рацiональнi рiшення та пiдтримка мiжнародної спiльноти.
Мiнiстр освiти i науки України Оксен Лiсовий пiдкреслив важливiсть цiєї iнiцiативи: “Росiйсько-українська вiйна – це екзистенцiйна боротьба за майбутнє України. Ворог прагне знищити нашу культуру та iдентичнiсть, i освiта вiдiграє ключову роль у їх збереженнi. Кожна вiдновлена школа – це символ нашого спротиву та вiдродження. Ми вдячнi нашим мiжнародним партнерам за цей важливий внесок у вiдновлення шкiльної iнфраструктури”.
В.о. голови Агентства вiдновлення Роман Комендант високо оцiнив зусилля мiжнародної спiльноти i подякував Литвi. Вiн пояснив, що створення гiдного проєкту є вирiшальним для успiху вiдновлення. Це кропiтка, складна, коштовна робота. До того ж, без якiсного проєкту важко залучити фiнансування.
“Очiкуємо, що адаптивний технiчний проєкт школи буде остаточно завершений у 2025 р., пiсля чого вiн буде доступний для використання українськими установами та мiжнародними партнерами для вiдбудови освiтнiх закладiв. Ми вдячнi нашим партнерам за пiдтримку та готовнiсть працювати над проєктами, якi допоможуть забезпечити нашим дiтям безпечне й сучасне освiтнє середовище”, – наголосив вiн.
Проєкт реалiзує Центральне агентство з управлiння проєктами Литви (CPVA) у спiвпрацi з Союзом архiтекторiв Литви (LAS).
Заступник мiнiстра закордонних справ Литви Сiмонас Шатунiс, коментуючи результати конкурсу, зазначив: “Проєкт “Школа майбутнього для України” – це надихаючий внесок Литви та мiжнародних партнерiв у перемогу України та майбутнє українських дiтей. Вiн об’єднав литовських дипломатiв, Центральне агентство з управлiння проєктами та iнших партнерiв заради спiльної мети та допомiг створити мiжнароднi коалiцiї. Зусилля десяти команд архiтекторiв допомогли привернути увагу мiжнародної спiльноти до того, що сьогоднi в Українi вибухи бомб i сирени тривоги лунають частiше, нiж шкiльнi дзвоники”.
Як стало вiдомо ProfiDOM.com.ua, всi проєкти, якi брали участь у конкурсi, оцiнювали за п’ятьма критерiями: якiсть архiтектурної iдеї, її адаптивнiсть, функцiональнiсть, стiйкiсть та вартiсть проєктувальних послуг. Проєкт, що здобув перше мiсце, пiдготовлений спiльною командою iталiйських та українських архiтекторiв, придiляє велику увагу ефективному використанню матерiалiв i рацiональним будiвельним рiшенням, якi дозволять ефективнiше використовувати кошти та простiр для навчання на вiдкритому повiтрi. Автори пропонують модульну систему, яка забезпечує адаптивнiсть проєкту для рiзних локацiй, де можна будувати меншi чи бiльшi школи без великих структурних змiн у проєктi.
Матерiали, що використовуються у модульному будiвництвi, можуть бути використанi повторно, що робить будiвництво бiльш стiйким, а планування школи дозволить використовувати простори на територiї школи для потреб громади – заходiв, зiбрань, навчання.
За словами члена Ради Союзу архiтекторiв Литви Рути Лейтанайте, запропонована LAS та затверджена CPVA модель вибору найкращої iдеї для нової школи в Українi шляхом вiдкритого мiжнародного архiтектурного конкурсу повнiстю виправдала себе – робота над конкурсним завданням спiльно з архiтектурними та освiтнiми фахiвцями з України допомогла знайти найбiльш пiдходяще рiшення для українських громад.
Рута Лейтанайте сподiвається, що цей досвiд i отриманi уроки щодо залучення українських фахiвцiв та створення унiкальних архiтектурних рiшень для України через демократичнi, прозорi процедури будуть використанi i для iнших майбутнiх проєктiв, якi Литва або iншi країни та донори захочуть подарувати країнi, що страждає вiд вiйни, спричиненої Росiєю. LAS вже почав дiлитися своїм досвiдом i запрошує приєднуватися до iнiцiатив представникiв iнших країн та органiзацiй в рамках лабораторiї New European Bauhaus “Громадська iнфраструктура для України” пiд егiдою Європейської Комiсiї.
На конкурс було подано 15 проєктiв, якi вiдповiдали вимогам. Їх оцiнювала експертна комiсiя, до складу якої увiйшли український архiтектор Вiктор Зотов, шведський архiтектор Карл Бекстранд, архiтекторка з Фiнляндiї Гелена Сандман, литовськi архiтектори Вiкторiя Блажене i Роландас Палекас, колишня мiнiстр освiти України i засновниця громадської органiзацiї savED Анна Новосад i керiвник програми Co-Create Future of Ukraine Артурас Жарновскис.
