Росія останнім часом трансформується в ресурсну базу для Китаю, тоді як місцеві співтовариства все частіше виключаються з обіцяних прибутків.
Головні тези:
- Росія стає ресурсною базою Китаю через сировинні ініціативи на Далекому Сході та в Сибіру.
- Транспортування кам’яного вугілля до Китаю та розробка вугільного покладу є прикладами зростаючої економічної залежності.
- Місцеві спільноти не отримують обіцяних переваг від спільних ініціатив, а робочі місця займають китайські фахівці.
Росія стає сировинним додатком Китаю
Росія все глибше поринає в економічну залежність від Китаю. Сировинні ініціативи на Далекому Сході та в Сибіру перетворюють регіон на ресурсну базу для Пекіна, і місцеві спільноти все частіше відстороняються від обіцяних прибутків.
Повідомляється, що одним із ключових прикладів є Зашуланське вугільне родовище в Забайкаллі. Його освоєнням займається спільне підприємство російської En+ Group Олега Дерипаски та китайської Shenhua Group.
Видобуток розрахований на сто років, а російська влада надала компанії податкові полегшення. З 2027 року передбачається транспортувати 5 мільйонів тонн кам’яного вугілля щорічно до Китаю — близько 500 вантажівок на день.
Для цього зводиться нова траса, що пройде лише за 200 метрів від сільських садів, за 1,6 км від джерела мінеральної води "Ямаровка" і через ліси з рідкісними видами рослин. Незважаючи на обіцянки, робочі місця місцевим не дісталися: ключові посади займають китайські працівники.
Тим часом фірма вирубує кедрові масиви, а намагання перенести трасу подалі від заповідної території стримує бюрократія.
Залежність від Китаю проявляється і в туризмі. Іркутська область активно розвиває маршрути для китайських туристів, бізнесмени з Пекіна купують землю і будують готелі на березі Байкалу, витісняючи місцевих підприємців та все більш відверто називають озеро "своїм". За оцінками, на Далекому Сході вже проживає до 2 мільйонів громадян Китаю.
Отже, навіть символ російського природного багатства — Байкал — поступово стає частиною китайських економічних інтересів, підкреслюючи, наскільки Москва втратила контроль над власними ресурсними областями.
