Прийняте Національним банком України рішення про перехід до гнучкого курсу гривні до американського долара викликало у суспільстві певні питання. Це зрозуміло, оскільки будь-яка макроекономічна нестабільність може вплинути на добробут населення, що буде особливо відчутним у скрутному становищі, в якому перебуває наша економіка через війну. Людей цікавить, чи буде через це рости курс долара і наскільки сильно, чи не буде зловживань та впливу валютних спекулянтів, наскільки сильно буде тепер коливатись курс гривні.
Незважаючи на досить ефективну комунікацію, яку проводить команда Національного банку, вже з’явились певні спекуляції, навіть інформаційні «вкиди» ворожих пропагандистів, що нас чекає обвал гривні, погіршення економічного стану та падіння добробуту.
Як фінансовий аналітик я спробую професійно розібратися в цих питаннях, дати на них відповіді та пояснити це через близькі до звичайної людини реалії. Не буду заперечувати, часто рішення уряду в економічному блоці викликали критику. Але цього разу я вперше бачу таку одностайну єдність в експертній спільноті та розуміння дій Національного банку.
В чому справа? В тому, що курс гривні є лише одним з інструментів управління економікою. А окрім нього є багато інших показників. Це:
- інфляція,
- рівень цін та тарифів,
- рівень доходів населення,
- рівень виробництва,
- експорту та імпорту.
Мета управління економікою – знайти оптимальний баланс усіх цих показників. Так ось, фіксований курс національної валюти – це не є нормально. Це був тимчасовий захід, до якого вдалися у стані війни, щоб не допустити макроекономічних шоків, що могли знищити нашу економіку. Але як і усі тимчасові заходи, він не може тривати вічно, оскільки він має певні мінуси.
Багато хто з нас боїться змін курсу валют, тому що пам’ятає, як у 90-і роки курси мінялись кожного дня, а з ними росли ціни. Тобто гнучкий курс = інфляція. Але це не так. Насправді спершу інфляція, а потім ринок вирівнює під неї курс валюти. А не навпаки. А ще – зараз не 90-і і рівень управління економікою зовсім інший.
На жаль війна сильно вдарила по економіці та логістиці. Через те відбувається неминуче зростання цін, тобто інфляція. Уявімо собі, що ми тримаємо фіксований курс, а внутрішні ціни ростуть. До чого це призводить? До того, що внутрішні ціни не відповідають цінам у сусідніх державах, що припустимо для авторитарних країн, але не для країн з ринковою економікою. В наших реаліях це означатиме, що імпортувати будь-який товар дешевше, чим його виробити у нас. А це завдає додаткову шкоду економіці, роблячи внутрішнє виробництво все менш вигідним. Також це додатково розганяє інфляцію.
Далі. Якщо ціни зростають, а курс валюти на це ніяк не реагує, то питання – які є в населення засоби для заощаджень? Відповідь – ніяких. Їх просто неможливо робити в такій ситуації. А ті кошти, які люди отримують від родичів з-за кордону знецінюються так саме, як і збереження в гривні. Саме тому одностайною вже давно є думка, що потрібно відмовлятися від фіксованого курсу та дозволяти ринковим механізмам приводити цей курс в відповідність з реальним станом економіки.
Чи означає це, що гривня «обвалиться» або буде сильно коливатись?
Ні. Для цього вже немає економічних передумов. НБУ відмічає «стійкий прогрес у зниженні інфляції, накопичення значного рівня міжнародних резервів, збільшення привабливості гривневих депозитів та ОВДП». І це дійсно відповідає реальності. Відомий фінансовий експерт Ерік Найман вважає, що рівень резервів НБУ дозволяє тримати ситуацію під повним контролем та у разі необхідності легко гасити будь-який ситуаційних попит на валюту.
Тобто, курс плавно «відпускають» не тому, що не можуть втримати, а тому, що керованість економіки вдалось стабілізувати настільки, що вже непотрібні «аварійні» механізми, та можна дозволити ринку певною мірою самому регулювати курс. Що є завжди добре, ринок за цих обставин найбільш адекватний балансир будь яких процесів.
Чи не призведе це до валютних спекуляцій на ринку?
Тут варто зазначити, що в наших реаліях валютними спекуляціями у масштабах, які б впливали на курс, могли б займатись лише банки, але їм цього не дозволить робити НБУ, який здійснює банківський нагляд. Окрім того, рівень резервів такий, що «хитати» курс у спекулятивних цілях неможливо навіть теоретично.
Як далі буде рухатись курс національної валюти?
Обвалу чи паніки не буде. Сильних коливань курсу – також. На мою думку, згодом, у наступному році, буде контрольоване НБУ повільне просування у напрямку обґрунтованих економікою рівнів – 41-42 грн./дол. Але навіть цього може не бути. Голова НБУ Пишний на брифінгу підкреслив, що “жоден прогноз – ні міністерств, ні громадського сектору, ні приватного, не є для НБУ ні імперативом ні метою. Задача – реалізація мандату інфляційної, курсової та фінансової стабільності.” Але ця стабільність має бути досягнута не за рахунок заборон та адміністративних рішень, а за рахунок вмілого управління та стимулювання економіки.
Чи є прямі плюси для громадян у новій політиці щодо керованої гнучкості курсу?
Їх чимало. Це наприклад, можливе зняття заборон для онлайн придбання валюти та інших обмежень, можливість робити заощадження, які не будуть знецінюватись, подальше зниження інфляції, більш вигідна конвертація надходжень з-за кордону.
Залишилося наостанок побажати уряду, тримати планку, завдану командою Національного банку України, та проводити таку саме ефективну політику щодо регулювання тарифів, індексації доходів населення та соціальних виплат, подолання корупції та у інших важливих для українців напрямках.
Експерт з інвестицій та фінансових ринків
Андрій Богатирьов
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
- Вперше за 15 місяців НБУ змінив курс долара: на скільки він подорожчав
- Керована гнучкість від НБУ: що це значить для українців та яким буде курс гривні
- НБУ скасовує фіксований курс валют: що це означає для економіки і громадян
- Що буде з курсом євро в Україні в 2024 році: прогноз ринку з погляду трейдера
