Верховна Рада України 21 жовтня візьме до уваги проєкт закону №14025, який пропонує обкладати податком прибутки, отримані за допомогою цифрових платформ. Чи стане це рішення початком легалізації діяльності мільйонів українських онлайн-підприємців, і які заходи необхідно вжити для того, щоб економіка та малий бізнес отримували користь від роботи ринку? Про це розповість провідний економіст Центру соціально-економічних досліджень CASE Україна Володимир Дубровський.
Оформлюйте річну підписку на шість випусків Forbes Ukraine за ціною чотирьох. Якщо ви високо цінуєте якість, глибину викладу та практичний досвід, то ця підписка саме для вас.
Парламент 21 жовтня буде розглядати проєкт закону №14025 щодо автоматизованого обміну інформацією про прибутки, отримані через онлайн-платформи. Через певне нерозуміння документ отримав серед населення неофіційну назву – «закон про податок на OLX». Проте, він не стосується «дошок оголошень», на кшталт OLX, Aviso, RIA та інших, за винятком тих випадків, коли оплата здійснюється через платформу, як у випадку з OLX-доставкою.
Втім, це не єдине хибне уявлення стосовно даного проєкту.
Популярне Категорія Гроші Дата 22 жовтня «Просто люди нетерплячі». Три стратегії та пʼять порад, як безпечно інвестувати у крипту. Які наслідки останнього обвалу? Яку частку вкласти? Bitcoin, Ethereum чи може Cardano?
Сама концепція пільгового оподаткування прибутків, отриманих через цифрові платформи, таких як оренда житла та транспортних засобів, надання послуг та продаж товарів, зазнає критики як з правого флангу («черговий податок, дайте можливість людям вільно заробляти»), так і з лівого («ще одна пільга, усі повинні сплачувати на рівних умовах»).
На даний момент ці прибутки є складовою тіньової економіки, що, з одного боку, підриває податкову справедливість і чесну конкуренцію, а з іншого – сприяє поширенню неправової культури в суспільстві. Однак, згідно з чинними нормами, фізичні особи повинні сплачувати ПДФО та військовий збір із «чистого прибутку» (загалом – 23%), обчислення якого вимагає певного рівня обізнаності та навичок у сфері бухгалтерії. Далеко не всі володіють цим, а перевірки містять значний елемент дискреції, що може провокувати корупційні ризики. Зрозуміло, що цього всіляко намагаються уникнути.
Компромісним рішенням стала спрощена система оподаткування, за якою працює близько півтора мільйона фізичних осіб-підприємців (ФОП). Але навіть вона виявилася недостатньо привабливою для майже мільйона осіб, які у 2021 році працювали неофіційно через цифрові платформи.
Спочатку у Міністерстві фінансів розглядали впровадження DAC7 як оподаткування всіх цих постачальників на загальних умовах. На щастя, вдалося переконати уряд і депутатів у тому, що це безперспективний шлях, і досягти компромісної концепції, на якій ґрунтується проєкт закону №14025. 5% податку з надходжень (плюс, на жаль, ще 5% військового збору – до завершення воєнного стану). Це дещо гірше за умови 3 групи єдиного податку, але в межах «десятини». І, найважливіше, без жодних труднощів, реєстрацій, обліку, а отже, без суб’єктивних перевірок фізичних осіб.
Цього вдається досягти завдяки тому, що платформи погодились взяти на себе функцію податкових агентів, а також, імовірно, частину податку – тобто таксисти, кур’єри, репетитори не будуть самостійно реєструватися як ФОП (і не нестимуть відповідальність за своє майно), а також не повинні подавати звітність. Проте їхні прибутки стануть легальними, що дозволить їм отримувати доступ до кредитів під звичайні відсотки, віз і взагалі дасть можливість відчувати себе повноправними громадянами. Держава планує отримати від них 14 млрд грн у 2026 році, і ця сума вже включена до бюджету.
«Заморожена» норма
Найбільше розбіжностей виникло з приводу «продажу товарів». Чинні нормативно-правові акти помилково вважають «прибутком» надходження від реалізації будь-якого майна – формально, з продажу старого дитячого візка потрібно сплачувати 18% ПДФО. На щастя, ця норма не застосовувалась через її очевидну абсурдність.
Проте, з іншого боку, неофіційні продавці займають значну частину ринку, масово продають контрабандні та підроблені товари, створюючи недобросовісну конкуренцію легальній торгівлі, зокрема чесним ФОПам. Коли податкові органи намагались боротися з ними, «листи щастя» почали отримувати, в тому числі й законослухняні громадяни, які нещодавно продали декілька особистих речей.
У правильному варіанті, необхідно було б вивчити це питання і остаточно визначити чіткі критерії для розмежування підприємницької діяльності від продажу особистого майна. Але поки що депутати обмежились порогом у €2000 на рік під час продажу через платформу, без обмеження кількості транзакцій. Це є досить розсудливим тимчасовим рішенням.
Втім, у майбутньому варто було б врегулювати це питання раз і назавжди. Тим паче, що особисте майно часто продають на «барахолках» через форуми або той же OLX, але без доставлення. І поки чинна норма діє, це все формально незаконно.
Також необхідно амністувати минулі прибутки тих, хто після прийняття закону вирішить вийти з тіні.
Загалом, є сподівання, що у разі внесення до законопроєкту всіх запланованих Комітетом правок перед першим читанням, і якщо не будуть додані «шкідливі» нові правки, – він може частково повторити успіх «спрощенки», яка свого часу вивела з тіні мільйони мікропідприємців.
