Україна стикається зі значними труднощами в управлінні державними фінансами, особливо з огляду на триваючу війну та скорочення іноземної допомоги. Витрати на безпеку, соціальне забезпечення та охорону здоров'я зазнають дедалі більшої критики за недостатню ефективність. Як наслідок, необхідність оптимізації бюджетних витрат стає дедалі нагальнішою. Чи справді існуючі механізми контролю виконують своє призначення, і які корективи необхідні для забезпечення більш раціонального використання обмеженого державного бюджету? Данило Гетманцев, голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, ділиться своїми думками.
Багато моїх читачів, а також глядачі моїх відео, часто піднімають питання про ефективність використання державних ресурсів. Це занепокоєння постійно озвучується під час різних зустрічей з бізнесом, який пропонував мінімізацію нераціональних бюджетних витрат як життєздатну альтернативу підвищенню податків восени 2024 року.
З плином часу ця проблема, ймовірно, загостриться, особливо з наближенням 2026 року, коли можна очікувати значного зменшення іноземної допомоги з таких програм, як Механізм допомоги Україні від ЄС та ERA від G7, причому більшість цих коштів буде використано до кінця 2025 року.
Таким чином, хочемо ми цього чи ні, нам неминуче доведеться впорядкувати бюджетні витрати.
Я погоджуюся, що значна частина державних коштів розподіляється неефективно, а реакція уряду була неадекватною. Щороку я представляю пропозиції до Бюджетної декларації та проекту державного бюджету України, визначаючи сфери, де фінансування (особливо під час масштабного конфлікту) може бути повністю скасовано або принаймні відкладено. Я ретельно вивчив результати, яких ми досягли в цих секторах у попередні роки.
У 2023 році Рахункова палата провела перевірки 399 суб'єктів господарювання, які управляють ресурсами загальною сумою 771 млрд гривень.
Під час цього процесу було виявлено порушення та недоліки в управлінні державними фінансами на загальну суму 60,8 млрд гривень, причому понад 60% зосереджені у трьох секторах: «безпека та оборона», «доходи державного бюджету» та «соціальні послуги та охорона здоров’я».
Неефективні витрати та неправильно розподілені кошти становили 7,9% від загальної кількості перевірених витрат.
До кінця квітня 2025 року ми очікуємо отримати звіт Рахункової палати за 2024 рік. Підозрюю, що висновки не будуть менш тривожними.
У нас є механізм щорічного перегляду видатків державного бюджету. 15 квітня уряд ухвалив постанову № 348-р «Про проведення переглядів видатків державного бюджету за окремими напрямками у 2025 році».
Протягом року заплановано проведення оглядів для 31 операційної сфери, якими керують 19 головних розпорядників бюджетних коштів, включаючи Міністерство економіки, Міністерство закордонних справ, Міністерство у справах ветеранів, Міністерство освіти і науки, Міністерство охорони здоров'я, Міністерство енергетики, Міністерство охорони навколишнього середовища, Міністерство сільськогосподарського виробництва, Міністерство державного управління, Міністерство молоді та спорту, Міністерство юстиції, Міністерство культури , Міністерство соціальної політики, Державну комісію ядерного регулювання України, АРМА, Національну академію правових наук, Національну академію наук та Економіко-фінансовий департамент Секретаріату КМУ.
Чотири «але» інструменту
Загалом, це видається підходящим механізмом – він спрямований на оцінку численних аспектів державних витрат. Однак є кілька застережень.
Обмежений вибір розпорядників коштів, які будуть розглянуті в оглядах державних витрат. Загалом, станом на 2025 рік, ми маємо 71 головного розпорядника коштів державного бюджету, 7273 розпорядників коштів державного бюджету нижчого рівня та 785 одержувачів коштів державного бюджету.
І це стосується лише державних бюджетів. Місцеві бюджети також отримують фінансування від держави через субвенції, гранти тощо, що охоплює загалом 38 471 розпорядника та одержувача коштів.
Таким чином, цього року лише 27% головних розпорядників бюджету братимуть участь у переглядах, тоді як решта можуть зітхнути спокійно.
Не всі операційні сфери будуть перевірені, а лише вибірково обрані. Зі сфери діяльності Економіко-фінансового департаменту Секретаріату КМУ буде ретельно перевірятися лише ефективність коштів, виділених на міжетнічні відносини, релігію та захист прав корінних народів і національних меншин. Щодо Міністерства сільського господарства та продовольства, основна увага буде зосереджена на сільськогосподарських університетах та геопросторових даних. Державна адміністрація
Загалом таких сфер та секторів 31. Навіть якщо один сектор охоплює кілька бюджетних програм, математично буде оцінено не більше 10% усіх бюджетних програм, що фінансуються цього року з державного бюджету.
Рівні фінансування цих напрямків свідчать про те, що перегляд буде спрямований переважно на незначні, незначні програми. У випадку вищезгаданого ГФК Секретаріату Кабінету Міністрів України, перегляду підлягатиме програма з річними витратами у розмірі 20,2 млн гривень (що у 2,5 рази менше за бюджет відомчої газети «Урядовий кур’єр») – це становить лише 0,2% коштів, доступних ГФК СКМУ.
У секторі Міністерства охорони здоров’я (із загальним бюджетом 216,7 млрд гривень) буде оцінено ефективність двох програм міжнародної допомоги: «Покращення охорони здоров’я на службі у людей» (у бюджеті на 2025 рік – 361,5 млн гривень, 0,2% від коштів, що є в розпорядженні Міністерства охорони здоров’я) та «Надзвичайне реагування на COVID-19 та вакцинація в Україні» (з бюджетним призначенням на 2025 рік 0 гривень).
Щодо Міністерства охорони навколишнього середовища (загальний бюджет 10 млрд гривень), будуть розглянуті витрати, пов'язані з лісовим господарством, які прогнозуються на рівні 371,2 млн гривень (відносно більш значні, проте все ще лише 3,7%).
Занепокоєння щодо об’єктивності та неупередженості результатів. У робочих групах, що проводять огляд ефективності, загальна кількість представників головного розпорядника державного бюджету, призначеного відповідальним за огляд видатків, та представників підприємств, установ та організацій, що перебувають під його/її керівництвом або юрисдикцією, повинна становити 50% від загальної кількості членів робочої групи (включаючи голову).
Отже, оцінку ефективності, по суті, здійснюватимуть ті, хто контролює витрати, або ті, хто їм підпорядковується.
З огляду на те, що голос голови робочої групи буде вирішальним у результаті 50%/50%, неважко передбачити, які оцінки можуть бути виставлені. Я б не помилився.
