Через 10 днів експортувати агропродукцію зможуть лише компанії, зареєстровані у системі Державного аграрного реєстру або ті, хто отримав ліцензію від Мінекономіки. Нові правила розраховані на два місяці і повинні припинити зловживання та порушення законодавства під час експорту агропродукції, очікують в уряді. Надалі можуть зазнати змін процедура повернення ПДВ експортерам та терміни повернення валютної виручки бізнесом.
Ввечері 31 жовтня Кабмін опублікував постанову, що вводить нові правила для експорту агропродукції в умовах воєнного стану. 1 листопада МінАПК повідомило, як будуть діяти нові правила. Forbes вибрав головне з нововведень.
Що змінюється
Для експорту агропродукції (зернові, олійні, продукти переробки), компанія має два шляхи.
Перший – для компаній з історією – через реєстрацію у системі Державного аграрного реєстру (ДАР). Для цього експортер має відповідати чотирьом критеріям:
- бути платником ПДВ на момент подачі заявки на експорт та станом на 23 лютого 2022 року;
- не мати податкового боргу з повернення валютної виручки;
- відносно експортера не складався акт ДПС про відсутність за місцем юридичної реєстрації при перевірці дотримання валютного законодавства;
- експортер має документальне підтвердження від банку, з яким працює, що з 23 лютого 2022 року по 27 жовтня 2023 року він провів хоча б одну успішну експортну операцію, по якій було повернення валютної виручки.
Рішення про включення в перелік експортерів ухвалюється протягом 3 робочих днів після подачі заявки. Дані про верифікованих агропідприємців буде оновлюватися щодня.
Декілька компаній повідомили, що вони не можуть пройти верифікацію, бо наразі на сайті немає відповідного інтерфейсу і відповідних кнопок куди підвантажувати документи, розповів Микола Горбачьов, президент Української аграрної асоціації. «В агро міністерстві повідомили, що нова онлайн система запрацює за 1-2 дні», — додав Горбачьов.
Другий спосіб – для нових гравців. Якщо компанія або підприємець не відповідають зазначеним вище критеріям вони мають подати заявку в Мінекономіки на отримання ліцензії на експорт (це зазначено в іншій постанові Кабміну. — Ред.). Для цього у потенційного експортера має бути діюче свідоцтво платника податку на додану вартість та довідка про відкриття банківського рахунка покупцем товару. Мінекономіки обіцяє видавати такі ліцензії протягом 10 робочих днів.
Нові правила запрацюють через 10 днів з дня опублікування постанов. За ці дні влада має розʼяснити ринку, як будуть працювати нові правила. До того часу митниця має оформлювати експорт за звичними процедурами.
Координаторами проєкту є Мінагрополітики, Мінекономіки, Мінцифри, Мінфін, Держмитслужба, ДПС. Затверджені Кабміном механізми є експериментом, який буде тривати два місяці. Після завершення цього строку Кабмін має отримати звіт про результати роботи і реалізації нових правил і пропозиції щодо внесення відповідних змін до законодавчих актів.
Як реагує ринок
«Пропозиція Мінагро має право на життя», — вважає директор Українського клубу аграрного бізнесу Олег Хоменко. Вся інформація автоматично буде підтягуватися в ДАР і митниця буде бачити, що підприємство верифіковано, має усі необхідні документи, реально експортує і повертає валютну виручку, пояснює Хоменко.
«На перший погляд, проблем у роботі цієї системи не має бути», — прогнозує Хоменко.
Це перший раз, коли держава радикально змінює правила експорту, каже Горбачьов. «Наразі ринок не розуміє як будуть працювати нові правила, але те що нам презентували виглядає як робоча схема», — додає він. За словами Горбачьова чиновники не радились з асоціаціями і бізнесом про нові правила. «Нам про них розповіли в Мінагро за декілька годин до публікації постанови Кабміну», — каже він.
Зміни дозволяють розділити агро експортерів на тих, що мають позитивний досвід експорту зерна, повернення валютної виручки та сплати податків, та на експортерів які такого позитивного досвіду не мають, зазначає старший аналітик інвестиційної компанії Dragon Capital Наталія Шпигоцька.
За її словами, друга група експортерів, які не мають позитивної історії експорту зерна та олійних культур, будуть підпадати під ліцензування, що дозволить уряду ретельно оцінювати кожного експортера з потенційної групи ризику та приймати рішення про надання або ненадання експортної ліцензії. «Це суттєво ускладнить доступ компаніям-порушникам до експорту зерна та відповідно допоможе скоротити обсяги неповернення валютної виручки, — каже Шпигоцька.
Але є застереження. Міністерство має однаково підходити до всіх нових компаній які мають бажання почати експортувати зерно, проте не мали такого досвіду в минулому, зазначає Шпигоцька.
«Це механізм, який можна використати лише в останню чергу, — казав про ідею запровадити експортні ліцензій в інтервʼю Latifundist депутат Ярослав Желєзняк, голова тимчасової слідчої комісії Ради з економічної безпеки. — Пригадую, як людина, що видавала експортні ліцензії, їздила на Порш Панамера».
Яких змін ще чекати
За декілька днів до публікації Кабімном нових правил Українська зернова асоціація (УЗА) попередила про майбутні зміни. В повідомленні УЗА, окрім анонсу вже згаданих нововведень, зазначалось, що також буде змінена процедура повернення ПДВ експортерам.
По-перше, повернення ПДВ буде відбуватися лише після повернення валютної виручки експортером.
По-друге, термін повернення виручки зменшено зі 180 до 90 діб.
По-третє, Нацбанк заборонить закривати рахунки компаній-експортерів до зняття валютного контролю.
Анонсовані УЗА зміни поки що не опубліковані на сайтах державних органів. Але питання не зняте, розповіли Forbes учасники ринку на правах анонімності.
Чому виникла потреба у нових правилах експорту
Через різницю між офіційним курсом НБУ і готівковим та неповерненням ПДВ велика частина зернового експорту «перейшла в кеш» (використовували готівкові розрахунки повз оподаткування), бив на сполох генеральний директор Kernel Євген Осипов в листопаді 2022 року. Через це погіршується торговельний баланс, не оплачуються податки, «білі гравці» програють конкуренцію в закупці, казав Осипов.
Його слова підтверджує Володимир Нагорний, співвласник земельного агентства «Володар». «Недоброчесні трейдери пропонують фермерам вищу ціну ніж системні гравці яким треба платити податки, а потім вивозять агропродукцію і залишають валютну виручку за кодоном, вимиваючи кошти з економіки України», — каже Нагорний.
Профіль експортера зерна з початком повномасштабного вторгнення дещо змінився, каже Горбачьов. За його словами, близько 20-30% зерна експортують сільгоспвиробники, які до війни не займались експортом.
В БЕБ порахували: лише за серпень-вересень 2022 року з портів Чорноморську, Південний та Одеси вивезли понад 1 млн т зернових ʼсумнівного походженняʼ. Загальні орієнтовні збитки за 2022 рік, за умови недекларування доходу від цього експорту у вигляді несплати податків, у БЕБ оцінили у 5,2 млрд грн.
Лише у 2022-2023 роках (станом на 20 вересня) обсяг валютної виручки від агроекспортерів, яка не надійшла у встановлені законом строки, становить близько $2 млрд, повідомляла ЕП із посиланням на оцінку НБУ.
Загалом експортери (не тільки агровиробники. — ред.) могли не повернути близько $8 млрд, погоджувався в бесіді з Forbes голова НБУ Андрій Пишний. Деякі експортери максимально затягують повернення експортної виручки в межах дозволеного терміну — 180 днів. Хоча цьогоріч ситуація є не настільки гострою порівняно з минулим роком, додав Пишний.
