10 травня президент США Дональд Трамп оголосив через свою соціальну мережу Truth, що Індія та Пакистан за сприяння Сполучених Штатів досягли угоди про негайне та повне припинення вогню.
Деталі
- Він зазначив, що цього результату було досягнуто після «тривалої ночі переговорів, що проводилися за сприяння США». «Я хвалю обидві країни за їхню розсудливість та розсудливість», – заявив Трамп.
- Міністр закордонних справ Пакистану Ішак Дар підтвердив, що обидві сторони погодилися на негайне припинення вогню. Індія також підтвердила припинення вогню. Міністерство закордонних справ Індії заявило, що всі обстріли та військові дії на суші, в повітрі та на морі припинилися станом на 17:00 за місцевим часом (14:30 за київським часом).
- Державний секретар США Марко Рубіо зазначив, що протягом останніх 48 годин він та віце-президент Венс спілкувалися з високопосадовцями Індії та Пакистану, включаючи прем'єр-міністрів Нарендру Моді та Шехбаза Шаріфа, міністра закордонних справ Субрахманьяма Джайшанкара, начальника штабу армії Асім Муніра та радників з національної безпеки Аджіта Довала та Асім Маліка.
- «Я радий оголосити, що уряди Індії та Пакистану досягли угоди про негайне припинення вогню та початок переговорів з низки питань на нейтральній території. Ми аплодуємо прем'єр-міністрам Моді та Шаріфу за їхню мудрість, обережність та державну майстерність у виборі мирного шляху», – заявив державний секретар.
Контекст
22 квітня бойовики напали на групу туристів у регіоні Пахалгам у штаті Джамму та Кашмір, що знаходиться під управлінням Індії, в результаті чого загинуло 26 осіб. Раніше невідома організація «Кашмірський опір» взяла на себе відповідальність за напад. Індія звинуватила Пакистан у співучасті, що Ісламабад рішуче заперечив.
У відповідь Нью-Делі призупинив дію Водного договору Інду 1960 року, який регулює розподіл води з річкової системи Інду. Згідно з цією угодою, Індія управляє східними річками (Сатледж, Беас, Раві), тоді як Пакистан контролює західні річки (Інд, Джелум, Ченаб). Договір сприяє співпраці та обміну інформацією, запобігаючи використанню води як засобу впливу в суперечках. Крім того, Індія закрила свій єдиний сухопутний пункт пропуску через кордон, скоротила свою дипломатичну присутність та скасувала візи для громадян Пакистану.
У відповідь Пакистан анулював візи для громадян Індії, заборонив індійським авіакомпаніям виконувати рейси та припинив торгівлю з Індією.
У ніч на 7 травня Індія розпочала операцію «Сіндор», спрямовану проти дев'яти об'єктів у Пакистані. Згодом, у ніч на 10 травня, Пакистан розпочав операцію «Буньян-уль-Марсус» («Фортечна стіна»), яка включала напади на індійські авіабази та сховища ракет. Ця операція мала на меті знищити критично важливі стратегічні цілі в Індії.