За даними Bloomberg, з початку 2025 року українські облігації, деноміновані в доларах США, знизилися більш ніж на 10%, що є найгіршим показником серед країн, що розвиваються, та країн з передовими ринками.
Деталі
- Наприкінці 2024 року ситуація була зовсім іншою: інвестори були оптимістично налаштовані щодо перемоги Дональда Трампа на президентських виборах у США, що, на їхню думку, прокладе шлях до припинення вогню та мирної угоди. Протягом цього періоду вартість українських доларових облігацій значно зросла, а деякі з них майже подвоїлися після реструктуризації у серпні.
- Однак інвестори зараз втрачають впевненість у тому, що Трамп зможе швидко посередничити мир між Україною та Росією. Незважаючи на його пропозицію зустрітися з Володимиром Путіним та Володимиром Зеленським у Туреччині, Росія направила лише делегацію низького рівня, і Путін не був присутній.
- У світлі цього деякі інвестори, зокрема лондонський хедж-фонд Frontier Road, переключили свою увагу на українські корпоративні облігації, вважаючи їх менш залежними від політичних коливань.
- Bank of America продовжує рекомендацію тримати українські державні облігації, проте застерігає від «ризиків зниження», що виникають через триваючий конфлікт, який триває вже четвертий рік. Morgan Stanley не передбачає закінчення війни у 2025 році.
- Деякі українські облігації, такі як “нульові” облігації з погашенням у 2035 році, які прив'язані до майбутніх економічних показників, торгуються трохи вище 0,50 долара за долар, тоді як у лютому вони оцінювалися близько 0,70 долара.
- Натомість інші східноєвропейські ринки демонструють зростання. Фондові індекси у Варшаві, Празі та Будапешті принесли інвесторам понад 30% прибутковості в доларовому еквіваленті з початку року. Крім того, національні валюти Польщі, Чехії та Угорщини зросли в ціні, що очолило рейтинг серед ринків, що розвиваються.
- Цій тенденції сприяла підготовка до потенційного зменшення військової допомоги з боку Сполучених Штатів, що спонукало європейські країни, зокрема Німеччину, взяти на себе зобов'язання значно збільшити витрати на оборону, тим самим зміцнюючи економіку регіону.
Контекст
Дональд Трамп раніше стверджував, що може вирішити конфлікт в Україні протягом 24 годин. Однак у березні 2025 року він визнав, що такі заяви були «трохи саркастичними», і уточнив, що мав на увазі своє бажання досягти миру якомога швидше, а не конкретні терміни завершення війни.
Згодом його адміністрація запропонувала 100-денну стратегію для завершення конфлікту. Спеціальний посланник Трампа, генерал у відставці Кіт Келлог, представив цю концепцію в січні 2025 року, наголосивши на меті досягнення миру протягом 100 днів.
У травні в Стамбулі відбулися переговори між Росією та Україною. Проте ці переговори не призвели до суттєвого прогресу. Росія відхилила запропоноване 30-денне припинення вогню, а її делегація була нижчого рангу, що сигналізувало про відсутність бажання серйозно брати участь у переговорах щодо припинення бойових дій.
Після масштабних нападів Росії на Україну Трамп різко розкритикував президента Росії Володимира Путіна, назвавши його «абсолютно божевільним» і попередивши, що його дії можуть призвести до падіння Росії. Це була найгостріша критика Трампа на адресу Путіна з початку конфлікту та спричинила значне падіння російського фондового ринку.
