Увечері 10 травня Пакистан розпочав військову операцію проти Індії під назвою «Буньян уль Марсус» («Міцна стіна»), спрямовану проти індійських авіабаз та сховищ ракет, як оголосив уряд Пакистану.
Деталі
- За даними Geo TV з посиланням на різні джерела, метою операції є удар по важливих стратегічних об'єктах в Індії. Пакистанські військові повідомили про знищення складу, де зберігалися надзвукові ракети BrahMos (протикорабельна ракета класу “земля-земля”, розроблена на базі російської P-800 Onyx), у Беасі, що є частиною індійсько-російського проекту.
- Також були атаковані авіабази в Удхампурі в Кашмірі та Патханкоті в Пенджабі. Загалом Пакистан заявив про удари по 25 об'єктах, включаючи систему ППО С-400, розташовану в Адампурі. Ці дії були описані як реакція на напади Індії на пакистанські бази в Нур-Хані, Муріді та Шоркоті.
- Більше того, Пакистан здійснив масштабний кібернаступ проти вебсайтів індійського уряду, енергетичного сектору, телекомунікацій та транспортної інфраструктури у відповідь на «військову ескалацію» з боку Індії.
- Прем'єр-міністр Пакистану Шехбаз Шаріф скликав засідання Національного командування, яке контролює рішення щодо ядерного арсеналу країни.
- У відповідь Індія звинуватила Пакистан у «обурливій ескалації» та ударі безпілотника, який, за її словами, був нейтралізований. Індійські військові також завдали ударів по Пакистану, що, за словами Ісламабада, відбулося до початку пакистанської операції.
- Пакистан закрив свій повітряний простір, а Індія – 32 аеропорти. Повідомлення свідчать про зіткнення в прикордонних районах Кашміру.
- За даними індійських джерел, Пакистан розпочав мобілізацію військ на спільному кордоні, що Нью-Делі інтерпретує як потенційну підготовку до наступальних маневрів та ескалації конфлікту.
- «Збройні сили Індії перебувають у стані підвищеної готовності», – заявила речниця індійської армії полковник Софія Куреші, повідомляє BBC.
- Офіційний Ісламабад поки що не відреагував на ці звинувачення.
Контекст
22 квітня бойовики відкрили вогонь по групі туристів поблизу Пахалгама в адміністрованому Індією регіоні Джамму і Кашмір, в результаті чого загинуло 26 людей. Відповідальність взяла на себе маловідома група, відома як Кашмірський опір. Індія звинуватила Пакистан у співучасті, що Пакистан заперечує.
Після нападу Нью-Делі призупинив дію Водного договору Інду 1960 року, який регулює розподіл вод річкової системи Інду. Згідно з цією угодою, Індія управляє східними річками (Сатледж, Беас, Раві), тоді як Пакистан контролює західні річки (Інд, Джелум, Ченаб). Договір забезпечує обмін гідрологічною інформацією та співпрацю, запобігаючи використанню води як засобу впливу під час конфліктів. Крім того, Індія закрила свій єдиний сухопутний пункт пропуску через кордон, скоротила свою дипломатичну присутність та скасувала всі візи для громадян Пакистану.
У відповідь Пакистан скасував візи для громадян Індії, заборонив польоти індійських авіакомпаній та припинив торгівлю з Індією.
У ніч на 7 травня Індія розпочала військову операцію «Сіндур», атакувавши дев'ять цілей у Пакистані.
