Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку заявила про політичний тиск і поширення стосовно відомства і його голови «спотвореної інформації». Йдеться про звернення голови НКЦПФР Руслана Магомедова до президента Володимира Зеленського з проханням накласти вето на закон, який стосується ринків капіталу. Від ухвалення цього закону нібито залежить виділення $1,5 млрд від Світового банку.
? 45 секунд – на один пост, 20 хвилин на день, щоб дізнатися головні економічні та бізнесові новини. Підписуйтеся на Telegram-канал Forbes Ukraine, щоб економити час.
Ключові факти
- НКЦПФР у заяві, яка є у розпорядженні Forbes Ukraine, підтвердила, що таке звернення було. Регулятор вважає, що документ потребує внесення правок, «які надалі унеможливлять руйнування роботи регулятора, як державної інституції».
- Нацкомісія вважає, що включення цього закону до трійки законів у рамках реалізації програми DPL було «навмисно пролобійовано певною групою депутатів в недопрацьованому вигляді для досягнення власних задач».
- НКЦПФР заявила про спроби політичного тиску окремих депутатів, які «маніпулюють питанням отримання фінансової допомоги» від міжнародних партнерів та залучення мільярдних інвестицій в економіку України.
- Щодо заробітної плати працівникам Комісії. Зарплата голови та членів НКЦПФР встановлюється Кабміном. Прийнята редакція закону, як і подані пропозиції щодо вето, жодним чином не стосуються зарплат керівництва НКЦПФР, заявив регулятор.
- Пропозиції комісії стосуються зарплати працівників. У прийнятому тексті питання зарплат працівників, через правки групи депутатів, була вилучена база для нарахування зарплат. І водночас у законі про держбюджет для визначення зарплат зроблено посилання на цей закон, що свідчить про «цілеспрямовану акцію підриву спроможностей комісії залучати кваліфікований персонал».
- Щодо теми конфлікту інтересів. Текст ухваленого закону вводить додаткові заборони в доповнення до Закону «Про запобігання корупції». І вони поширюються не лише на працівників Комісії, а й на значне коло осіб, периметр яких нечітко визначений (стаття 12).
- «Наприклад, співробітники і їхнє близьке коло осіб не мають права отримувати будь-який дохід з банків (депозити, бонуси тощо), купувати державні облігації. Комісія зазначила, що працівник НКЦПФР не матиме змоги на практиці забезпечити моніторинг та виконання заборон відносно таких осіб, через відсутність безпосереднього впливу на їх дії», – йдеться у коментарі.
- Це своєю чергою призведе до ризику оскарження законності дій, які вчинятимуться в рамках повноважень Комісії, заявив регулятор.
- Крім того, наявність таких вимог, призведе до відтоку потенційних кандидатур на посади працівників Комісії. Оскільки широке трактування цієї норми призводить до заборони родичам таких працівників займати будь-які посади не тільки в професійних учасниках ринків капіталу та організованих товарних ринків, а й навіть в НБУ.
- Комісія заявила, що пропонувала альтернативний текст цієї статті, який був узгоджений зі Світовим банком, відповідав міжнародним стандартам та відображав цивілізовані підходи до цієї теми.
- «Що стосується теми конфлікту інтересів та особистого життя голови НКЦПФР. Треба чітко розділяти дві різні сутності конфлікту інтересів та приватного життя. Те, що наразі відбувається в інформаційному просторі, це перехід на особистості, що в контексті прийняття важливих для воюючої країни реформаторських ініціатив виглядає як сплановане ІПСО», – йдеться у заяві.
Контекст
Напередодні ЕП повідомила, що голова НКЦПФР Руслан Магомедов просить президента Володимира Зеленського застосувати право вето щодо прийнятого 22 лютого закону, який стосується ринків капіталу.
Народні депутати Ярослав Железняк та Ольга Василевська-Смаглюк вважають, що останнє прохання викликане тим фактом, що у Магомедова є відповідний конфлікт інтересів. В декларації за 2022 рік він вказав, що у звітному періоді проживав з Євгенією Грищенко, керівницею департаменту брокерського обслуговування клієнтів «Інвестиційний капітал Україна». Тобто, у випадку підписання Зеленським закону, виникне питання щодо відповідності Магомедова займаній посаді.
Железняк вважає, що проблема полягає в тому, що згаданий закон є вимогою Світового банку в рамках реалізації програми DPL. На її виконання Україна, ніби то, зобовʼязалась до 5 березня 2024 року ввести в дію три закони (»Про електронні аграрні розписки», корпоративне управління, та НКЦПФР), а в замін отримати позику на $1,5 млрд. Перші два закони з обумовлених із Світовим банком вже підписано Зеленським.
Премʼєр-міністр Денис Шмигаль пояснював, що ці кошти «допоможуть профінансувати субсидії для ВПО та пенсійні виплати».
